Декларування доходів та обмежень щодо діяльності за межами парламенту

Аби забезпечити безпристрасність парламентарів, в законодавстві багатьох країнах прописані норми, згідно яких ті повинні утримуватись від перебування на посадах в приватних компаніях, а всі свої доходи та витрати декларувати

США

В західному світі одна з найжорсткіших систем щодо прозорості діяльності парламентарів та різних видів заборон та декларування є в США.

За інформацією «Доповіді для Конгресу. Етичні норми у законодавчих органах демократичних країн: порівняльний аналіз», членам Конгресу США у прямій формі заборонено отримувати подарунки від будь-кого, крім рідних та близьких друзів. Сенат забороняє своїм членам отримувати усі особисті подарунки вартістю від 50 доларів США й вище, хіба можна отримати ручки, футболки, так звані «предмети низької дійсної вартості». Відповідно до «Правил Палати представників», подарунками вважається також харчування, різні форми відшкодувань, розваги, оплата транспортних послуг, проживання. За все парламентар повинен відшкодовувати кошти. Можна випити чогось на вечірці чи десь перебувати на розважальному заході, якщо парламентар не є лобістом.

Що стосується діяльності за межами парламенту, то конгресменам заборонена приватна практика за винагороду, вони не можуть входити до складу фірми, яка надає професійні послуги, а також дозволяти такій фірмі використовувати своє ім’я. Парламентарям заборонено отримувати грошову чи іншу винагороду з приватних джерел за виступи, лекції, звернення або статті.

Окрім того, у випадку завершення роботи в парламенті, конгресмен повинен рік утриматись від бізнесу, комунікування з урядовцями, парламентарями. Подібні обмеження стосуються і сенаторів.

Навесні цього року США сколихнув скандал з сенатором Бобом Мендесом, якого звинуватили в корупції. Він отримував від свого товариша-офтальмолога подарунки, фінансування виборчої кампанії, перельоти, перебування в готелі, гри в гольф. Сенатор не вказав ці факти в декларації. А парламентарі зобов’язані повідомляти про їхні заробітки та борги після кожного запрошення на ланч, який вони отримують. Такі самі правила для членів їхніх сімей. В свою чергу Менендес допомагав своєму товаришеві вирішувати питання з візами для подруг.

Німеччина

Німецьким парламентарям дозволено підробляти за стінами парламенту. Так, юристи можуть представляти федеральний уряд або вести справи проти федерального уряду. Тут також відсутні будь-які часові обмеження щодо переходу від державної роботи до приватної справи, бізнесу.

Так, з 2009 року німецькі політики заробили 22,5 мільйони євро в додаток до їх державних зарплат. Всі депутати Бундестагу зобов’язані надавати звіти щодо робіт за межами парламенту до президента. З 620 членів бундестагу приблизно третина депутатів займається позапарламентською діяльністю.

Частина членів парламенту (переважно адвокати, які боялись втратити своїх непублічних клієнтів) оскаржувала вимогу надавати звіти щодо того, від кого, де і яку суму коштів вони отримують, в Конституційному суді. Зокрема, наголошувалось, що якщо буде розкрита інформація скільки заробляє парламентар і від кого отримує кошти, це може вплинути на фінансовий стан фірми, яку він очолює чи представляє, на її конкурентоздатність. Але суд не задовольнив скаргу парламентарів.

Але варто зауважити, що точну інформацію про побічні доходи має голова Бундестагу. Громадськість може ознайомитись на офіційному сайті лишень з категоріями підробітку. Окрім того, німецькі парламентарі не декларують майно.

Відповідно до Кодексу поведінки членів німецького парламенту, ті зобов’язані заповнити форму декларації з відповідними поясненнями щодо доходів на стороні. Вона повинна бути протягом трьох місяців надана президенту. Дата вираховується з початку отримання такого доходу. На сайті парламенту міститься інформація лишень про категорії доходів (від 1000 до 250 000 євро), а не деталі.

В декларації парламентарі вказують наступну інформацію: – робота перед членством в парламенті; – оплачувана діяльність протягом дії мандату; – діяльність в підприємництві; – діяльність та членство в клубах, асоціаціях, фундаціях; – угоди щодо майбутньої діяльності чи грошових винагород; – долі в приватних корпораціях та партнерство; – пожертви та інші вигоди з політичної активності. Декларуванню підлягають також подарунки, вартістю більше 5000 євро. А пожертви понад 10 000 євро обов’язково оприлюднюються Президентом з деталями.

Для порівняння, у Великобританії всі доходи, які перевищують 1% від заробітної плати члена парламенту перевіряються. Члени парламенту зобов’язані декларувати свої фінансові і не фінансові інтереси. Також у випадку голосування чи підтримки певного рішення декларується приватний інтерес та інтерес членів сім’ї (процедура прописана в Кодексі поведінки). Декларація про майно подаються членами парламенту у випадку, якщо вартість майна складає більш ніж 59 000 фунтів. Подарунки ж брати парламентарям заборонено.

Парламентарі ж мають право працювати поза межами парламенту. Як повідомляє ВВС, в 2014 році більше 100 парламентарів Великобританії задекларували побічні доходи. Статки парламентарів, які працюють на сумісній роботі чи отримують інші, аніж зарплатню в парламенті, доходи різниться. Це може бути і кілька тисяч фунтів і півмільйона на рік. Найбільше заробляють юристи, лікарі, фермери, дантисти, лектори та представники чи власники медіа.

У Франції члени парламенту мають право виключно на викладання та працювати в церкві. Заборон на подарунки, винагороди не має. Однак всі подарунки повинні бути задекларовані.

В Нідерландах, якщо парламентар отримує платню за межами парламенту, то його зарплатня буде скорочена на відповідну суму. Також він зобов’язаний декларувати як оплачену, так і безкоштовну працю поза парламентом. В Швеції, якщо депутат працює за межами державного сектору місяць, то він втрачає на цей час заробітну плату.

В Іспанії депутатам заборонено працювати в компаніях, які виграють державні контракти. Члени парламенту зобов’язані декларувати фінансові і не фінансові інтереси, майно.

Європарламентарі щороку декларують свої фінансові інтереси, які публікуються на сайті. Вони зобов’язані повідомляти також про те, що може призвести до конфлікту інтересів в ході виконання своїх обов’язків. В 1999 році Європарламент вирішив посилити правила щодо декларування. Зокрема, погоджено, що імена тих, хто не подав декларацію у визначений час, повідомляються публіці одразу ж після попередження.

Відповідно до оприлюднених декларацій 751 парламентаря ЄП за 2014 рік, середнім щомісячним «побічним» доходом члена Європарламенту є 646 євро. Найбільше «на стороні» заробляють австрійці – в середньому 2 400 євро щомісяця. З 12 членів парламенту, які задекларували більше 10 000 євро дохід в місяць, четверо – французи. Семеро членів Європарламенту не подали декларацій.

В Білорусі законом передбачено подання депутатами декларацій. За неподання декларації, зумисного внесення в неї повних, недостовірних даних, повноваження парламентаря можуть бути достроково припинені.

26 червня 2015 року в білоруському парламенті в другому читанні було прийнято законопроект, який передбачає декларування нерухомості, витворів мистецтва, дорогоцінних металів, виробів з них, декларування автівок. Однак публікувати ці відомості влада не планує. Як сказав генпрокурор Білорусі Олександр Конюк, «це не зовсім етично».

У випадку виявлення незаконного збагачення, все буде повертатись в дохід держави. Також посадовцям дозволять добровільно віддати державі майно, яке перевищує їх доходи. В іншому випадку, дохід буде повертатись через суд.

Відповідно до білоруського законодавства, закон має буде підтриманий верхньою палатою парламенту і підписаний президентом.

Джерело:http://informal.com.ua/politics/a-yak...