Що буде з ринком електроенергії: новий закон, тарифи і послуги

Днями Верховна Рада ухвалила закон про ринок електричної енергії. Після підписання Президентом цей документ має замінити попередній, що протягом трьох років де-юре працював в Україні, але який де-факто ніхто не виконував. Що дасть новий закон підприємцям і звичайним споживачам? Чи зміниться щось у сфері енергозабезпечення? Та чи можливо, щоб якісні послуги надавалися за вмотивованими цінами?

тарифи

Чи будуть послуги якісними, а ціни виправданими?

Проект Закону «Про ринок електричної енергії» є частиною реформ в галузі енергетики України. Підписавши угоду про членство в Енергетичній Спільноті, Україна одночасно погодилася втілити правила Третього енергетичного пакета ЄС.

Поміж іншими вимогами пакета, реформування галузі має пройти таким чином, щоб унаслідок цього були створені незалежні структури для передачі та розподілу електроенергії (розмежування видів економічної діяльності).

Це значуща деталь для бізнесу та пересічних споживачів, оскільки передавання і розподіл електроенергії сьогодні покладено на монополістів. А на останніх громадськість має мізерний вплив.

 «Старий» закон, що діяв з 2014 року, фахівці оцінювали загалом непогано. Просто його слід було виконувати. Згідно з новим документом, бізнесмени вільно обиратимуть, хто передаватиме й розподілятиме електроенергію їхніх підприємств, лише з 2019 року. А пересічні споживачі — з 2020 року.

Чи не зарано було прийнято новий закон? Юристи та експерти з енергетики запевняють: певний проміжок часу встановлено для того, щоб підготувати законодавче підґрунтя для запроваджуваних змін.

    Проте ми маємо негативний приклад дії схожого закону про ринок газу, який нічого пересічним споживачам не дав — лише втроє-вчетверо зросли тарифи. Влада повинна проводити широкомасштабні реформи в галузі. А якщо цього немає, то нічого доброго й не вийде. Для пересічних споживачів треба встановлювати перехідний період, щоб вони адаптувалися, — стверджує незалежний енергетичний експерт Валентин Землянський

Щодо підзаконних актів, то їх треба ухвалити щонайменше 70, що переважно робитиме Кабмін. Зробити це буде вкрай важко, адже кожен такий документ зачіпатиме інтереси певної вузької категорії «господарів» ринку.

Спецрахунки як сліпі кошенята

Найголовнішим недоліком нового закону є те, що Національна комісія регулювання ринків електроенергетики та комунального господарства (НКРЕКП) введе так званий інститут спеціальних рахунків для підприємств. Тобто підприємства та компанії не зможуть керувати спецрахунками, що є основним правилом будь-якого бізнесу. Це – дуже зручний механізм для зловживань з боку чиновників.

Нічого доброго не вийде і в тому разі, якщо не взаємоспишуться або не взаємовиплатяться борги. Приміром, сьогодні борг споживачів перед обленерго складає 27 мільярдів гривень. А борги обленерго перед енергоринком — 28 мільярдів гривень.

Гальмує роботу ринку електроенергетики й те, що у нас не можуть створити єдиний потужний документ – Енергетичний баланс.

Докладніше: http://ckp.in.ua/analytics/17574