5 помилок українського ягідництва

Як побороти їх та стати успішним. Про що треба пам'ятати, започатковуючи ягідний бізнес. Уроки від практика.

Те, що Україна є аграрною країною із високим потенціалом –  істина, що не потребує підтвердження. Водночас, таким чином ми не лише формуємо бюджет, а й імідж на міжнародній арені. Проте, я хотів зосередитись не на зерні та олійних культурах, дохідність яких очевидна, як на тому, чи  можна заробити гроші на  українських ягодах.

Я почав займатись вирощуванням ягід близько 4 років тому, на власній «Фермі Петровицьких» під  Києвом.   На той час я вже мав стабільний бізнес у столиці, тож розглядав власне господарство, лише як додатковий дохід і капіталізацію заощаджень. Натомість, вже у перший сезон я зміг майже повністю «перекрити» витрати і навіть, непогано заробити, а далі поступово розвивати, та нарощувати потужності власної ферми. І це при тому, що ніякого практичного досвіду ведення аграрного підприємства я тоді, не мав. Це стало можливим через дотримання декількох обов`язкових умов ведення бізнесу, які я втілив і якими хочу поділитись:

Інвестиції та розумний підхід до справи

Велика помилка початкуючих бізнесменів у тому, що вони відразу відносяться до підприємства з точки зору якомога більшого і швидшого доходу. Водночас,  не дарма говорять – «не вклавши, не отримаєш».   Ягідництво – це високодохідна справа проте, лише для тих хто вміє ретельно планувати, вкладаючи і серце і душу і багато часу.  Тому перш за все планатори мають думати про те, як зробити реальний бізнес-план, який буде повністю відповідати реальному стану справ на новоствореному підприємстві, та враховувати рівень платоспроможності населення і девальвації гривні.  Далі – черга за інфрастуктурою. На голому місці, на жаль, не можна отримати надприбутки (звичайно, якщо мова не про нафтові родовища). Тому слід обирати ділянку, яка максимально облаштована для ведення вашого бізнесу.  Буде добре, якщо на плантації вже буде водна свердловина та необхідні комунікації. У моєму випадку, на ділянці були  занедбані скляні теплиці, які  власне і визначили пріорітетний напрямок – вирощування ранньої полуниці. Реконструювавши та переобладнавши їх ми змогли розпочати наш перший сезон.

Робити як для себе – як на мене, один із ключових принципів. Неправильно буде  вирощувати ягоди  під девізом « це не для себе, це на продаж», або «і таке з`їдять». На жаль, ця, поширена серед українських фермерів практика, призводить до того, що українські ягоди, як правило, отримують нетоварний вигляд на полицях, а то і взагалі «не доживають»  до них – псуючись іще при транспортуванні. Тому моя порада – із самого початку робити все максимально за європейскьми нормами – продумувати ъ аж до дрібниць, щоб вам не було соромно за продукт, який виробляєте. Слід відразу задумуватись про іноземний посадковий матеріал (на жаль, український на практиці не дає очікуваних результатів),  власне пакування та охолодження продукції.  І  повірте, вкладені кошти обов`язково стануть запорукою успіху. Ви отримаєте вдячних покупців та шанувальників вашого бренду,  які будуть готові «голосувати»  за вас гривнею.

Займатись промоцією бізнесу

Ще одна помилкою ягідного бізнесу українців є те, що вони не займаються рекламуванням власного бізнесу, зосереджуючись лише на вирощуванні плодів. Натомість у Європі іще до того, як фермер отримує урожай він встигає його продати.  І це правильний підхід. Якщо ви наперед прогнозуєте скільки коштів  отримаєте за результатами сезону. Це дозволяє  саджати менше (тільки під замовлення), і не витрачати дарма  ресурси та робочу силу. Дуже рекомендую іще перед початком активної роботи на ділянці в обовязковому порядку поїхати  та вивчити іноземний досвід європейских  виробників ягід – це дозволить вам систематизувати знання та підгледіти технологічні новації,  згодом втілити їх на власному полі. Я щорічно відвідую планатції у інших країнах – США, Голландії, Італії, Франції, тощо. Це стимулює мене  до активних дій – не хочу вирощувати гірше, ніж вони.

Докладніше дивись за посиланням: http://agravery.com/