4 причини падіння курсу гривні

Курс долара (і офіційний, і "чорний") традиційно після новорічних свят пішов вгору.

З 10 січня ціна на американську валюту продовжувала підніматися і вже на міжбанківському ринку досягла значення в 27,66 грн/$. Офіційний курс на сьогодні склав 27,66 грн/$. Курси в банках на купівлю валюти варьируються від 28,7 грн/$ до 27,04 грн/$, на продаж — від 29,25 грн/$ до 28,40 грн/$.

На чорному ринку, за даними Finance.UA ще вранці в п'ятницю курс місцями доходив до позначки 30 грн/$, але до обіду таких значень вже не було, максимальною ціною продажу було 29,30 грн/$. Середній курс продажу на чорному ринку 28,94 грн/$, купівлі — 28,73 грн/$.

Щоб згладити курсові коливання, Нацбанк у новому році три рази виходив на міжбанк з продажем валюти, продавши банкам сумарно $161,7 млн, правда, до цього він тричі виходив з купівлею, тому чистий продаж валюти склала $14,6 млн. Delo.UA знайшло чотири причини, за якими гривня знову подешевшала.

Причини

Для початку варто сказати, що фундаментально перекоси на валютному ринку трапляються з однієї причини — попит на валюту перевищує пропозицію. Тобто на сьогодні він не визначається в ручному режимі ні Мінфіном, ні НБУ, ні ким-небудь ще. Однак своїми діями, а також інші учасники ринку, які вони справляють на нього істотний вплив. Приміром, перша причина тиску на гривню прямо пов'язана з діями Мінфіну.

1. Виплати Мінфіну. Під кінець 2016 року відомство розпорядилося відшкодувати компаніям-експортерам 12,5 млрд грн. Це означає, що у підприємств є гривня і їм не потрібно купувати її за валюту, а значить, пропозиція валюти на міжбанку знизилася.

Говорячи про те, що мало валютної виручки, в тому числі і від аграріїв, варто відзначити, що в грудні уряд компенсував експортерам великий обсяг ПДВ. І тому у них просто немає потреби заводити валюту в країну і міняти її на гривню. Крім того, не потрібно забувати, що в грудні витрати бюджету були здійснені на 160 млрд грн при середньому рівні близько 70 млрд грн. В тому числі була виплачена пенсія за два місяці (авансом за січень).

Інша причина пов'язана з банками.

2. Банки. Якщо говорити про готівковому ринку, то там, окрім збільшення пропозиції гривні (бюджетні витрати в грудні), вплинула також ситуація з ПриватБанком.

Ймовірно, внаслідок паніки населення виймало депозити і конвертував їх у долар. Новина про швидкої виплати з ФГВФО 5 млрд грн за Платинум Банку підлила масла у вогонь". Населення очікує в довгостроковому періоді девальвацію і ці очікування призводять до підвищеного попиту на валюту в січні.

Але крім дій НБУ і Мінфіну, є ще кілька суто економічних факторів, що вплинули на курс.

3. Свята. Національний банк стверджує, що курсовий стрибок пов'язаний з обмеженим пропозицією валюти після свят.

На сьогодні менше на ринку пропозиція валюти, ніж у попередні місяці, пояснюється традиційним для перших місяців року спадом ділової активності, який в тому числі виражається в менших надходженнях валютної виручки від експорту агрокультур, які були основним джерелом валюти восени. У той же час роль основного джерела валютної виручки поступово переймає металургійний експорт. Цьому також сприяє світова цінова кон'юнктура — подорожчання сталі і залізної руди.

При цьому, хоча і був спад експорту, спаду імпорту не було, так як на початку року традиційно відбувається пік споживання енергоресурсів. "Імпортери збільшують закупівлі природного газу, бензину, дизеля і вугілля. При цьому певний спад експорту дійсно має місце у зв'язку з уповільненням ділової активності на початку року", — говорить Андрій Приходько, головний аналітик Укрсоцбанку. Це означає, що попит на валюту на ринку від компаній-імпортерів не падав, тоді як пропозиція валюти від експортерів не збільшувалася.

4. Тіньова економіка. Ця причина також пояснюється потребами учасників реального сектора економіки, тільки тих, хто працює в "тіні". За словами Приходька, на чорному ринку також позначився попит імпортерів палива. Тіньова економіка — основний клієнт чорного валютного ринку. Валюта на імпорт того ж палива потрібна як офіційним імпортерам, так і тіньовим. При цьому найчастіше чорний ринок як би передбачає зростання курсу на міжбанку, так як чорний ринок більш гнучкий і незарегулированный. Він першим реагує на зміну фундаментальних факторів.

До речі про чорному ринку, в грудні минулого року парламент скасував 2%-й збір до Пенсійного фонду з обміну валют. По ідеї, це повинно було дозволити банкам конкурувати курсом з обмінниками.

Однак при збережених обмеження на купівлю валюти скасування збору на загальну картину особливо не вплинула.

Ця норма повернула частину попиту в банки, що викликало незначне збільшення обсягу продажу валюти банками. При цьому обмінники лише трохи скорегували свої курси. Однак на сьогоднішній день все ще можлива ситуація, коли попит на чорному ринку вище ціни продажу банками в обмінниках. Це пояснюється тим, що в разі необхідності купити велику суму валюти ($400) фізособи все одно змушені шукати її на чорному ринку. Також у банках валюту фізособам все ще продають лише за пред'явлення документів, що засвідчують особу, тобто проводять ідентифікацію клієнта-покупця валюти, в той час як в обмінниках таку ідентифікацію не проводять.

Світле майбутнє

Стабілізації ситуації в банку очікують не раніше кінця січня—в лютому, коли експортери почнуть активніше заводити валюту у зв'язку із закінченням їх 120-денного терміну повернення валютної виручки.

Ряд представників агропромисловості — основні експортери — закінчували відвантаження в кінці осені і відповідно активізуються з поверненням не раніше кінця січня. Друга за часткою експортна галузь — металургія — найбільш активна в теплу пору року, тому нинішні надходження валюти від цих підприємств поки не можуть покрити весь існуючий попит.

У лютому курс відкотиться. "Наш прогноз на кінець року — 28 грн/$".

При цьому турбує факт того, що ціни на руду і метал (одна з основних статей експорту України) на річних максимумах — руда коштує близько $80 за тонну, але гривня все одно падає. Аналітик побоюється, що вже в цьому році ціна на цих ринках піде вниз і перекрити падіння валютних надходжень в країну не вийде.

Однак, поки що боятися нічого.

В останні місяці ціни на сталь і руду дуже хороші. І виручка від металургів і рудників повинна зростати. Але у віддаленій перспективі ціни, звичайно, можуть впасти і на сталь, і на руду. Основний фактор — це попит в Китаї. Зараз інфраструктурні проекти і будівництво підтримують попит і ціни на високому рівні, китайський уряд стимулює економіку. Якщо попит в Китаї почне падати ціни можуть повернутися до рівня початку 2016 року. Але в найближчі півроку це нам це не загрожує.

Джерело: https://delo.ua/finance/pochemu-doroz...