Семінар в Миколаєві: відповіді на питання про оплату праці та відпустку

№
з / п

Запитання

Коротка відповідь, де опубліковано та/або нормативна база

1

2

3

1

Чи може бути виплачена матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі середньомісячної зарплати в разі надання посадовій особі органу місцевого самоврядування відпустки, не використаної в минулі роки, та аналогічна допомога в разі надання щорічної відпустки за поточний робочий рік, якщо це відбувається в одному й тому самому календарному році?

Ні, не може. Відповідь шукаємо в пп. 3 п. 2 постанови КМУ від 09.03.06 р. № 268 (далі – Постанова № 268), яким передбачено надання працівникам матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної зарплати працівника. Тому ревізори можуть зафіксувати факт порушення наведеної норми, якщо розмір допомоги на оздоровлення за рік, незалежно від того, до якої чи до яких з відпусток вона надається, перевищить середньомісячну зарплату.
Той факт, що навіть у разі, якщо розмір допомоги для того чи іншого працівника перевищує розмір середньомісячної зарплати, кошторис дозволить провести розрахунки за такими виплатами з іншими працівниками в повному розмірі, для ревізорів, як правило, не є аргументом на користь правильності дій установи

2

Чи підлягали відшкодуванню з бюджету виплати мобілізованим працівникам-сумісникам у минулих роках?

Так, підлягали. Порядок, затверджений постановою КМУ від 04.03.15 р. № 105, яким визначено процедуру підготовки роботодавцями інформації для отримання відшкодування з бюджету в розмірі виплат середнього заробітку призваних на військову службу під час мобілізації працівників, обмежень щодо працівників-сумісників не містить. Звертаємо увагу, що починаючи з 01.01.16 р. відшкодування зазначених витрат з бюджету роботодавцям не проводиться (підстава – Закон від 24.12.15 р. № 911-VIII)

3

Чи вважається місяцем підвищення доходу місяць, у якому було скасовано та поновлено підвищення за кваліфікаційну категорію?

Ні, такий місяць не вважається місяцем підвищення доходу в розумінні абзацу першого п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078, де йдеться про підвищення місячної зарплати в порівнянні з попереднім місяцем.
Якщо ж протягом одного й того самого календарного місяця відбулося тимчасове зниження окладу (підвищення за кваліфікаційну категорію було скасовано), а згодом – він набув попереднього розміру (були підстави для поновлення підвищення за кваліфікаційну категорію), констатувати підвищення окладу в наступному місяці в порівнянні з місяцем зміни та поновлення категорії немає підстав.

4

Чи має право на щорічну відпустку працівниця після відпустки для догляду за дитиною?

Має, але за певних умов та за таких підстав.
По-перше, якщо вона не використала повністю або частково право на щорічну відпустку за відпрацьований повністю чи частково робочий рік до початку відпустки для догляду за дитиною. Зауважимо, що період самої відпустки для догляду за дитиною не включається до стажу, який дає право на щорічну відпустку (п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі – Закон № 504), тобто її тривалість не враховується при визначенні тривалості відпрацьованого періоду робочого року.
По-друге, якщо вона використала право на щорічну відпустку за період до відпустки для догляду за дитиною, але після такої відпустки відпрацювала хоча б один день. Адже згідно з ч. 9 ст. 10 Закону № 504 щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року, тобто робочий рік має, принаймні, розпочатися або продовжитися після перерви на відпустку для догляду за дитиною

5

Чи може бути виплачена допомога для вирішення соціально-побутових питань держслужбовцю, який пропрацював в організації менше року?

Так, може. Законодавство, а саме пп. 3 п. 2 Постанови № 268 не висуває будь-яких умов для надання такої допомоги залежно від відпрацьованого часу. Керівник приймає рішення про виплату допомоги для вирішення соціально-побутових питань виходячи з обставин, викладених працівником у заяві, та відповідно до положення про її надання, прийнятому в установі

6

У разі якщо для підсумованого обліку обліковим періодом вибрано квартал, як розрахувати надурочну кількість годин:
а) якщо у вересні цього року працівник половину місяця хворів;
б) якщо останній робочий день працівника припадає на 1 грудня?
Більшість інших працівників установи працюють на умовах 5-денного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю

І для першого, і для другого випадку розрахувати надурочну кількість годин слід за схемою, яку запропоновано у прикладі, наведеному в п. 12 Методичних рекомендацiй щодо застосування пiдсумованого облiку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.06 р. № 138.
Отже, у разі відсутності на роботі працівника, який працює на умовах підсумованого обліку робочого часу, через хворобу або в разі звільнення спочатку визначаємося, скільки годин цей працівник за таких обставин відпрацював би у відповідному кварталі, якби працював на умовах 5-денного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю. Потім порівнюємо отриманий результат з фактичною кількістю відпрацьованих годин у тому чи іншому кварталі.
Якщо фактична кількість перевищує розрахункову за нормою 5-денного робочого тижня, кількість годин перевищення має бути оплачена в подвійному розмірі годинної ставки (ст. 106 КЗпП)

7

Згідно із прийнятим у нашій установі положенням про преміювання премія виплачується в місяці, що настає за звітним. Так склалося, що в листопаді, як виняток, було виплачено премію і за жовтень, і за листопад.
Як її враховувати під час обчислення середнього заробітку для оплати відрядження, що мало місце у грудні?

У цій ситуації для визначення середнього заробітку для проведення оплати днів відрядження слід діяти за загальним правилом, установленим п. 3 розд. ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі – Постанова № 100, Порядок № 100), а саме премії включають в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю (у нашій ситуації – листопада).
Згідно з положеннями цього пункту розподілу між місяцями підлягають премії, виплачені в одному місяці за квартал чи більший період. Іншого Порядком № 100 не передбачено. Тому якщо установа вчинить із загальною сумою премії, виплаченою за показниками роботи двох місяців в одному місяці, як із квартальною (тобто для визначення середньої зарплати умовно розподілить її на 2 місяці), контролери можуть звинуватити її в порушенні вимог Порядку № 100

8

На останній із 12 місяців розрахункового періоду припала непрацездатність працівника, що закінчилася в місяці надання щорічної відпустки, в якому і була нарахована допомога по непрацездатності.
Чи слід розподіляти суму такої допомоги по місяцях хвороби під час розрахунку суми оплати відпустки?

Ні, такого розподілу Порядком № 100 не передбачено. Згідно з абзацом третім п. 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані.
У ситуації, що розглядається, допомога з непрацездатності в останньому місяці розрахункового періоду нарахована не була, тому включення її розміру до розрахунку середньої зарплати для оплати відпустки може бути розцінене як завищення видатків на оплату праці. Це очевидно.
Якщо ж розглядати протилежну думку деяких експертів, а саме щодо необхідності розподілу допомоги з непрацездатності за місяцями в нашій ситуації, то звернемо увагу, що аргументів на користь цього підходу Порядок № 100 не містить. Як і не існує відповідних роз’яснень від Мінсоцполітики за участю Мінфіну, яка передбачена п. 2 Постанови № 100 для випадку, коли йдеться про витрачання на оплату відпусток бюджетних коштів.

9

Як вплине на індексацію доходів працівників встановлення мінімальної зарплати (далі – МЗП) на рівні 3 200 грн., якщо таке відбудеться?

Нагадаємо, що згідно з п. 5 Порядку № 1078 зміна розміру права працівника на індексацію, а також зміна місяця початку розрахунку індексу споживчих цін (далі – ІСЦ) для визначення права на поточну індексацію (такою називають індексацію у зв’язку з ростом цін) відбувається лише в разі, якщо в тому чи іншому місяці підвищаться оклади або тарифні ставки (далі – оклади).
Якщо ж починаючи з 2017 року ми будемо користуватися положеннями законопроекту № 5130 (за умови, що такі положення набудуть статусу норм відповідного закону), то (звертаємо увагу) ними не передбачено прямого зв’язку підвищення окладів з установленням нового розміру МЗП.
Якщо розглядати оплату за ЄТС, то базовий тарифний розряд працівника 1-го тарифного розряду буде, як і раніше, установлюватися Кабміном. Залежно від нього формуватимуться оклади за тарифною сіткою за умови, що посадовий оклад не може бути встановлений на рівні, менш ніж прожитковий мінімум, що дорівнює зараз 1 600 грн.
Якщо за дотримання таких вимог загальна сума зарплати, не включаючи складових, перелічених в абзаці четвертому пп. 2 п. 15 законопроекту № 5130 (доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат), не досягає МЗП, такому працівникові мають виплачувати доплату у вигляді різниці між МЗП та загальною сумою зарплати. І якщо при нарахуванні доплати підвищення самого окладу не відбудеться, підстави для зміни суми індексації не виникнуть (п. 5 Порядку № 1078). Це саме стосується проведення доплат до рівня МЗП держслужбовцям та посадовцям місцевого самоврядування, якщо їхні оклади разом із іншими складовими, за винятком перелічених в абзаці четвертому пп. 2 п. 15 законопроекту № 5130, виявляться меншими за величину МЗП

10

У деяких публікаціях пропонується такий підхід до індексації новоприйнятих працівників у бюджетній установі, де оплата здійснюється за ЄТС: якщо працівник працевлаштувався в установу в листопаді 2016 року, то індексацію йому слід визначити, виходячи з місяця підвищення доходу інших працівників за аналогічною посадою – травня цього року.
Чи випливає це з норм п. 10² Порядку № 1078? Якщо ні, то за яких умов наведений вище підхід був би правомірним?

Ні, з норм п. 10² Порядку № 1078 наведений у запитанні підхід не випливає. Так, у зазначеному пункті жодних рекомендацій стосовно того, що для індексації новоприйнятих працівників орієнтиром є порядок індексації працівників за аналогічним посадами, немає. Крім того, очевидно, що в підході, який розглядається в запитанні, вирішальною подією для визначення порядку індексації новоприйнятих працівників є останнє законодавче підвищення окладів за аналогічною посадою. Якби така норма була б передбачена Порядком № 1078, с таким підходом можна було б погодитись.
Якщо ж ми звернемося до тексту п. 10² Порядку № 1078, то не знайдемо там жодних вказівок щодо орієнтації на останнє законодавче підвищення окладів. Ідеться просто про підвищення окладу, тому єдиним правильним орієнтиром є підвищення окладу новоприйнятого працівника після заняття ним певної посади. А для окремих працівників за аналогічними посадами таке підвищення може відбуватись у різні місяці, наприклад у зв’язку із зміною кваліфікаційної категорії педагогічних працівників або присвоєнням їм педагогічних звань, що означає відсутність єдиного орієнтиру для визначення місяця підвищення доходу для новоприйнятого працівника, якщо застосовувати такий підхід. Можливо, з цієї причини законодавець відмовився від «прив’язки» до аналогічних посад

11

Після закінчення відпустки для догляду за дитиною та виходу на роботу основної працівниці працівницю, що її заміщувала за строковим договором, було переведено на новостворену посаду на постійній основі. Як визначити для неї суму індексації?

Відповідно до п. 10² Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу в тій самій установі, обчислення ІСЦ для проведення індексації здійснюється з місяця, що настає за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Отже, в ситуації, викладеній у запитанні, обчислення ІСЦ для з’ясування, коли настане право працівниці на індексацію, має починатися з місяця, що настає за місяцем підвищення окладу цій працівниці за новим місцем роботи

12

Чи слід дотримуватися граничної тривалості відпустки – 59 к. д., установлених ст. 10 Закону № 504, у разі надання керівникові навчального закладу щорічної основної відпустки разом із додатковою відпусткою тривалістю 16 к. д., як особі, що постраждала від Чорнобильської катастрофи, категорії І?

Ні, в цій ситуації дотримання 59-денної тривалості відпустки законодавством не вимагається. Норми абзацу третього ст. 10 Закону № 504, що встановлюють таке обмеження, стосуються загальної тривалості щорічної основної та щорічної додаткової (додаткових) відпусток, наданих працівникові. Що стосується додаткової відпустки із збереженням зарплати строком 16 к. д., на яку мають право особи, постраждалі від Чорнобильської катастрофи, категорії І (п. 22 ч. 1 ст. 20 Закону від 28.02.91 р. № 796-XII), то вона не є щорічною, і тому її тривалість не включається до загального строку відпустки, який порівнюється з 59 к. д. Отже, керівник навчального закладу у ситуації, що розглядається, матиме право на щорічну основну відпустку тривалістю до 56 к. д. та на додаткову відпустку тривалістю 16 к. д.

13

В останньому місяці розрахункового періоду перед наданням у грудні цього року відпустки тренеру-викладачу було понижено його тарифний розряд з 12-го до 11-го.
Як у цій ситуації розрахувати та відкоригувати виплати, здійснені протягом розрахункового періоду?

Будь-яких особливостей обчислення виплат за розрахунковий період у разі зміни у цей період тарифного розряду Порядок № 100 не містить.
Отже, виплати розрахункового періоду включають до розрахунку суми оплати відпустки в розмірі, в якому вони нараховані, із проведенням коригувань відповідно до п. 10 Порядку № 100 у зв’язку з підвищенням окладів у грудні 2016 року.
Таким чином, у ситуації, що розглядається, виплати за грудень 2015-го – жовтень 2016 року мають бути відкориговані на коефіцієнт зростання окладів за 12-м тарифним розрядом, а виплати листопада 2016 року – за 11-м тарифним розрядом

14

Працівниця під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до трьох років написала заяву про звільнення за власним бажанням.
Які виплати брати до уваги під час розрахунку суми компенсації за невикористану до початку відпустки для догляду за дитиною щорічну відпустку?

Розрахунок сум компенсації слід здійснювати виходячи з виплат за 12 календарних місяців роботи до початку відпустки для догляду за дитиною.
Такий підхід відповідає вимогам п. 2 Порядку № 100, яким передбачено, що для визначення суми відпустки або компенсації за невикористану відпустку враховуються виплати за останні 12 календарних місяців роботи (зауважимо – не перебування у трудових відносинах, а роботи), що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (зауважимо, що тут не йдеться про місяці, які безпосередньо передують події, з якою пов’язана відповідна виплата).
Розмір виплат відповідно до п. 10 Порядку № 100 має бути відкоригований на коефіцієнт підвищення окладів за період від часу їх нарахування до моменту визначення сум компенсації (приклад розрахунків див. «Як оплатити щорічну відпустку, надану після відпустки для догляду за дитиною?»)