Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Збільшення мінімальної зарплати: 10 головних питань

З 1 вересня 2015 (заднім числом) в Україні збільшилася мінімальна заробітна плата та прожиткові мінімуми. Чим викликані ці зміни, на що вони вплинули, що робити, чого боятися (і чого не боятися), як і що виправляти, читайте далі - у наших питаннях і відповідях.

Що, власне, сталося?

«Мінімальна заробітна плата, яка сьогодні в країні складає 1218 гривень, з 1 вересня цього року складе 1378 гривень», - у понеділок, 31 серпня, прем'єр Яценюк голосно пообіцяв збільшення мінімальної зарплати та інших соцвиплат. На той момент це був ще законопроект, який тільки збиралися внести на розгляд Верховної Ради. Через тиждень його зареєстрували в Раді, а 17 вересня - проголосували. 18 вересня Президент підписав Закон «Про внесення змін до Закону України" Про Державний бюджет України на 2015 рік "(щодо підвищення прожитковий мінімуму та мінімальної заробітної плати), 19-го він був опублікований в "Голосі України "№174, а 20-го вересня набув чинності.

Таким чином мінімальна зарплата зросла на цілих 160 грн. - з 1218 до 1378 грн. Заодно збільшилися прожиткові мінімуми для всіх верств населення.

Показники соціальних стандартів в Україні (з урахуванням змін).

Показники

З 01.01.2015 р.

З 01.09.2015
(нова редакція)

З 01.12.2015
(стара редакція)

Розмір місячної мінімальної зарплати

1218,00

1378,00

1378,00

Розмір погодинної мінімальної зарплати

7,29

8,29

8,25

Розмір прожиткового мінімуму на одну особу

1176,00

1330,00

1330,00

Розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років

1032,00

1167,00

1167,00

Розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 років до 18 років

1286,00

1455,00

1455,00

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

1218,00

1378,00

1378,00

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність

949,00

1074,00

1074,00

Чому 1 вересня?

Спочатку Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р . №80 (далі - Закон про держбюджет) були установлені розміри основних показників соціальних стандартів в Україні на 2015 рік - це розмір мінімальної зарплати і розміри прожиткових мінімумів для основних і демографічних верств населення (див. таблицю). Первинною версією Закону про держбюджет передбачалося, що збільшення показників соцстандартів в Україні відбудеться з 1 грудня 2015.

Але, як пояснив прем'єр Яценюк, Уряд постарався: домовився з кредиторами про списання 20% держборгу (це 4 мільярда доларів), переніс сплату тіла кредиту на 4 роки, і навіть стабілізував фінансово-економічну ситуацію в країні. В результаті, заявив прем'єр, "Ми разом з Президентом прийняли рішення про необхідність підвищення соціальних стандартів" - достроково. Тобто не 1 грудня, а 1 вересня.

І все ж, чому 1 вересня?

Закон України № 704-VIII від 17.09.2015 р, який збільшив соцстандарти з 01.09.2015 р, набув чинності з 20.09.2015 р (з дня, наступного за днем опублікування). Це зазначено в ст. 2 Закону. Але застосовувати нові розміри мінімальної зарплати та інших соцвиплат потрібно з 1 вересня, тому що саме ця дата вказана у новій редакції Закону про держбюджет.

Ухвалення норм Закону № 704 заднім числом, на нашу думку, традиційно порушує процедуру вітчизняного законотворення. Але Закон набув чинності, і його потрібно виконувати.

На що впливають нові показники?

Про вплив показників на соцстандарти країни в цілому можна подивитися тут. Але це все бюджетні витрати. А як вплине збільшення соцстандартів на діяльність господарських суб'єктів?

По-перше, потрібно переглянути оклади (тарифні ставки), відрядні розцінки своїх працівників, і, при необхідності, внести зміни до штатного розпису. Необхідність є, наприклад, якщо оклад когось із працівників менше встановленого державою мінімального розміру.

По-друге, збільшується максимальний розмір місячного доходу фізосіб, на який нараховується (і з якого утримується) ЄСВ. Якщо з 01.01.2015 р ця величина становила 20 706 грн., то тепер вона становитиме 23 426,00 грн.

По-третє, збільшиться місячний розмір ЄСВ для підприємців-«єдинників» 1-3 груп, вони платять ЄСВ «за себе» у розмірі, який вибирають самостійно. Але мінімальна величина місячного внеску тепер становитиме 478,17 грн., А максимальна величина - 8128,83 грн. У такому ж розмірі сплачують ЄСВ «за себе» і підприємці на загальній системі оподаткування, якщо вони це роблять щомісяця і добровільно, незалежно від факту отримання чи неотримання оподатковуваного доходу;

В-четверте, змінюється сума ЄСВ для підприємців на загальній системі оподаткування, які платять ЄСВ «за себе» в ті місяці, в яких був отриманий оподатковуваний дохід (пропорційно до отриманого доходу). Мінімальний розмір такого ЄСВ тепер становить 478,17 грн., А максимальний - 8128,83 грн.

Що не змінюється?

Нічого не зміниться в частині податкової соціальної пільги. Адже порядок її застосування орієнтований на показники станом на 01 січня податкового року, тобто на «січневі» суми мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1218 грн. Протягом року розмір податкової соціальної пільги не змінюється.

Також нічого не змінюється в частині ЄП для підприємців 1-2 груп - адже вони платять ЄП за фіксованими ставками (10% або 20%), а застосовуються ці ставки теж до розміру мінімальної зарплати, встановленої на 01 січня податкового року.

Чи потрібно індексувати зарплату?

Збільшується база для індексації. З 01.09.2015 р збільшується не тільки мінімальна зарплата, але і прожитковий мінімум для працездатних осіб. А значить, збільшується і поріг індексації (тобто, сума, в межах якої проводиться індексація) зарплати ваших працівників!

Чи потрібно перераховувати суму ЄСВ для підприємців- «єдинників»?


Внесок за серпень, який платиться у вересні, перераховувати не потрібно. А за вересень у жовтні будемо розраховувати і платити вже по-новому: мінімальна величина місячного внеску тепер становитиме 478,17 грн., А максимальна - 8128,83 грн.

Що робити, якщо зарплатний аванс за вересень розрахували і вже сплатили?

В кінці місяця провести остаточний розрахунок з працівником, виходячи з нового розміру зарплати. Для більшості суб'єктів господарювання нововведення не матимуть негативних наслідків: адже вересень ще не закінчився, звітність ще не здана, а в документи (штатний розклад і відомість по зарплаті) ще можна внести необхідні корективи.

Десь ці корективи доведеться вносити теж заднім числом (ну, який закон, така і виправлення його наслідків), десь - враховувати при складанні наступних документів.

Наприклад, якщо працівникові у вересні було видано аванс з розрахунку 50% його окладу, а такий оклад становив 1300,00 грн. (тобто, був меншим, ніж переглянутий розмір мінімальної зарплати 1378,00 грн.), нічого страшного в цьому, на нашу думку, немає. Працівникові оклад з 01.09.2015 р збільшується, а остаточний розрахунок з ним проводиться за результатами місяця до 07.10.2015 р.

Те ж саме стосується і сплати сум ЄСВ з такого авансу - сума авансу не змінилася, а значить, не зміниться і сума ЄСВ, яка підлягала сплаті до бюджету під час такої виплати.

Так що, все добре і проблем не передбачається?

Не все так добре, як хотілося б. Ми виявили два «фатальних» випадки, коли роботодавцю можуть загрожувати серйозні штрафи, передбачені КЗпП, КУпАП та Законом про ЄСВ.

Випадок 1. Працівника, у якого оклад становив нижче 1378,00 грн., вже встигли звільнити до 20.09.2015 р і розрахуватися з ним виходячи з такого окладу.

Випадок 2. Працівникові до 20.09.2015 г було виплачено дохід за вересень 2015 року, сума якого перевищувала 20 706 грн. Відповідно, ЄСВ з такого доходу був нарахований і утриманий виходячи саме з цієї, «старої» максимальної величини.

У першому випадку штрафувати можуть за недотримання гарантій, встановлених державою з оплати праці (оклад нижче мінімальної зарплати), у другому - за заниження суми ЄСВ, розрахованої з виплаченого доходу (тому збільшився максимальний розмір, з якого сплачується ЄСВ).

Але ми сподіваємося, що оскільки таке порушення сталося не з вини роботодавця, то контролюючі органи візьмуть це до уваги і не будуть пред'являти претензій. А якщо все-таки будуть, то роботодавцю потрібно нагадати: в момент виплати таких доходів він діяв у рамках чинного на той момент законодавства. А тому не несе відповідальності за зміну його заднім числом.

А що кажуть в ДФС та інших держорганах?

Поки що нічого. Але ситуація з Законом № 704 нестандартна, а тому вимагає нестандартних рішень. У тому числі, і від контролюючих органів. Тому найближчим часом ми, напевно, побачимо роз'яснення і від Фіскальної служби, і від Мінсоцполітики, що коментують дані зміни. А також, сподіваємося, рекомендації: як бути з виплатами, здійсненими за вересень 2015 до набрання чинності цим Законом.

За матеріалами http://news.dtkt.ua/ua/labor/social-p...

Комментарии к материалу

Лучшие материалы