Щодо особливостей оподаткування господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

26.08.2015 № 31684/7/99-99-15-02-02-17

Щодо особливостей оподаткування господарських
товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави

Головні управління ДФС в областях, м. Києві
Міжрегіональне головне управління ДФС –
Центральний офіс з обслуговування великих платників

У зв’язку з надходженням численних звернень територіальних органів ДФС та з метою належної організації адміністрування частини чистого прибутку та податку на прибуток підприємств Державна фіскальна служба України надає методологічну допомогу щодо особливостей оподаткування господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.

Відповідно до п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.1999 № 290, визначено, що дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Тобто, дивіденди як в розумінні Кодексу, так і в бухгалтерському обліку – це частка прибутку, яку повинен отримати акціонер залежно від свого вкладу в статутний капітал підприємства.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 Кодексу).

У законодавстві України суб’єктам господарювання надано право розподіляти прибуток. Рішення про спрямування прибутку на виплату дивідендів мають прийняти загальні збори акціонерів для акціонерного товариства або учасників для інших господарських товариств (п. «д» частини 5 ст. 41 та ст.59 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства», п. 12 частини 2 ст. 33 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI «Про акціонерні товариства»).

Порядок розподілу прибутку господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначено Законом України від 21 вересня
2006 року №185-V «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №185).

Абзацом першим частини 5 ст.11 Закону 185-V визначено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзаців 4-7 частини 5 статті 11 Закону 185-V господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язані до 1 травня року, що настає за звітним, прийняти рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів та у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, сплатити до Державного бюджету України дивіденди, нараховані пропорційно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних капіталах.

Водночас абзацом 8 частини 5 статті 11 Закону 185-V передбачено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2015 року №241 (далі – постанова КМУ №241) затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році (далі – базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, у розмірі 50 відсотків (абзац 1 п.1 постанови КМУ № 241).

Для суб'єктів господарювання електроенергетичної галузі, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів, та публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» затвердити базовий норматив у розмірі 30 відсотків (абзац 2 п.1 постанови КМУ № 241).

З огляду на викладене, враховуючи положення частини п’ятої статті 11 Закону 185-V у разі якщо за результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році та попередніх роках господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 01 травня року, наступним за звітним, не приймалося рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів, то такі товариства зобов’язані сплатити до державного бюджету платіж у розумінні абзацу восьмого частини п’ятої статті 11 Закону № 185, а саме частину чистого прибутку. При цьому на суму несвоєчасно сплачених коштів передбачено нарахування органами державної фіскальної служби пені у порядку, визначеному абзацом шостим частини п’ятої статті 11 Закону №185.

У разі встановлення фактів, визначених абзацом 8 частини 5 статті 11 Закону 185-V, територіальні органи ДФС зобов’язані здійснити заходи стосовно забезпечення сплати господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, частини чистого прибутку відповідно до положень частини п’ятої статті 11 Закону 185-V.

При цьому зазначаємо, що контроль за правильністю та своєчасністю надходження до державного бюджету частини чистого прибутку закріплено за органами державної фіскальної служби постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» зі змінами.

Господарські товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, здійснюють перерахування відрахувань частини чистого прибутку до Державного бюджету України за КБК 21010100.

Крім того зазначаємо, при виплаті дивідендів або частини чистого прибутку такі товариства відповідно до 57.1¹.2. п.57.1¹ ст. 57 Кодексу зобов’язані нарахувати та сплатити до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток, нарахований на суму дивідендів (частини чистого прибутку), що фактично виплачуються, в розмірі ставки, встановленої п. 136.1 ст.136 цього Кодексу.

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1¹ ст.57 Кодексу.

Згідно з цим пунктом Кодексу емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (п.п.57.1¹.2 п. 57.1¹ ст.57 Кодексу).

Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п.136.1 ст.136 Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративнихправ, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.

Авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст.57 Кодексу, не справляється лише у разі виплати дивідендів суб’єктам, визначеним п.п.57.1¹.3 п.57.1¹ ст.57 Кодексу.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Також зазначаємо, що оскільки спрямування частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України за своїм економічним змістом відповідає визначеному п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Кодексу поняттю дивідендів, то при спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.1¹ ст.57 Кодексу.

Податкові консультації щодо оподаткування господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, застосовувати у частині, що не суперечить цьому роз’ясненню.

Головним управління ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.

Голова Р.М. Насіров

Джерело: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/za...