Место хранения горючее определено Законом № 481 как место (территория), на котором расположены сооружения и/или оборудование, и/или емкости, которые используются для хранения горючего на правах собственности или пользования (ст. 1).

Для осуществления деятельности по хранению горючего СХ должен получить лицензию. В ст. 15 Закона № 481 приведен исчерпывающий перечень ситуаций, когда лицензия не нужна. Других исключений нет. К тому же Закон № 481 не содержит точного перечня емкостей, на которые распространяются его нормы.

Итак, любые емкости подпадают под действие Закона № 481, если используются для хранения горючего.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.07.2019 р. № 3350/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит Підприємства і в межах компетенції повідомляє таке.

Підприємство запитує: чи можуть бути визнані пересувні/причепні ємності (причепні бочки) та цистерни автомобілів-бензовозів місцями зберігання пального у розумінні Закону №481 та чи підлягають вони обов’язковому ліцензуванню з 01.07.2019?

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Зазначені зміни набрали чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Згідно ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

• підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
• суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто - та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Таким чином, для здійснення діяльності зі зберігання пального у розумінні Закону № 481, суб’єкту господарювання необхідно отримати відповідну ліцензію.

Враховуючи вище викладене, Законом № 481 встановлено вичерпний перелік умов за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом № 481 не передбачено.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено статтею 15 Закону №481.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.