Каким образом ФЛП осуществляет налогообложение пособия по временной нетрудоспособности - ГНС

Пособие по временной нетрудоспособности начислено (выплачено) Фондом физическому лицу – предпринимателю – плательщику единого налога, является объектом налогообложения налогом на доходы физических лиц и военным сбором, а Фонд является налоговым агентом по начислению, удержанию и уплате налога на доходы физических лиц и военного сбора в бюджет и представление налогового расчета сумм дохода, начисленного (уплаченного) в пользу налогоплательщиков – физических лиц, и сумм удержанного с них налога, а также сумм начисленного единого взноса (с разбивкой по месяцам отчетного квартала), в сроки установленные НК.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 26.11.2021 № 4511/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується Фондом соціального страхування України (далі - Фонд) на користь фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку та у 2021 році отримав від Фонду допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань яким чином здійснюється оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності, хто виступає податковим агентом в частині нарахування (перерахування) та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору та хто несе відповідальність і яку у разі несплати (неутримання) до бюджету необхідних податків та зборів з отриманих від Фонду сум допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно з частиною першою ст. 19 Закону України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПКУ, згідно з пп. 4 п. 292.11 ст. 292 якої до складу доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку, визначеного ст. 292 Кодексу, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності), який виплачується Фондом не включається до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків - фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, винагороди і страхові виплати, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, крім виплат пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності.

Винятки, передбачені пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності

При цьому згідно з пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.

Так, згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору 1,5 відс., встановлену пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Таким чином, допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована (виплачена) Фондом фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку, є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а Фонд є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету та подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), у строки встановлені Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 19.05.2021 р. N 278), затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Порядок N 4).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку N 4, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку - за ознакою доходу – «127».

Відповідно до п. 125¹.1 ст. 125¹ ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125¹.2 ст. 125¹ ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125¹.2 ст. 1251 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125¹.3 ст. 1251 ПКУ).

Відповідно до п. 125¹.4 ст. 125¹ ПКУ діяння, передбачені п. 125¹.2 ст. 125¹ ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому, платник податку отримувач таких доходів, звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.