Единщик вернул покупателю предоплату, которую обложил налогом: как уточнить показатели декларации

Если средства субъект хозяйствования вернул в отчетном третьем квартале 2019 года, то следует учесть сумму скорректированного (уменьшенного на сумму возврата) дохода в отчетной декларации за три квартала 2019 года. В таком случае уточняющую декларацию не подают.

Если же сумма дохода за третий квартал 2019 составляет отрицательное значение, то позитивный объект налогообложения отсутствует. В таком случае следует помнить, что декларацию необходимо подать при наличии показателей, подлежащих декларированию в соответствии с п. 49.2 НКУ.

Поэтому нужно учесть сумму возвращенных средств при составлении декларации за следующий отчетный период (год) и из полученной положительной суммы дохода за четвертый квартал 2019 определить налоговые обязательства к оплате.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.10.2019 р. № 751/6/99-00-04-04-03-15/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства, надіслане Головним управлінням ДПС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи, внаслідок розірвання договору з контрагентом та відповідно до листа про повернення коштів у звітному періоді здійснило повернення передоплати, отриманої та оподаткованої єдиним податком у попередніх періодах, і загальна сума доходу за звітний квартал становить від’ємне значення.

Товариство запитує, яким чином потрібно подати уточнюючу Декларацію та за який саме період.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з пп. 296 п. 296.7 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи - юридичні особи складають Декларацію наростаючим підсумком та подають до контролюючого органу у строки, встановлені для квартального (звітного) періоду.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2017 № 369, зареєстрованим в Мін’юсті 10.04.2017 за №478/30346).

Об’єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу, вважається будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

До суми доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (частина п’ята п. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Отже, якщо Товариство внаслідок розірвання договору здійснює повернення коштів, отриманих та оподаткованих у минулих податкових періодах, то Товариство має право на врахування цієї операції при визначенні оподатковуваного доходу у податковому періоді, у якому таке повернення відбулося.

Якщо повернення коштів відбулося у звітному третьому кварталі 2019 року, то Товариство має врахувати суму скорегованого доходу у звітній Декларації за три квартали 2019 року. У такому разі уточнююча Декларація не надається.

При цьому звертаємо увагу, що відповідно до п.49.2 ст. 49 Кодексу податкова декларація надається за звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.

Таким чином якщо сума доходу за третій квартал 2019 року становить від’ємне значення, то у Товариства відсутня база оподаткування для розрахунку податкових зобов’язань до сплати (відсутній позивний об’єкт оподаткування).

Водночас, оскільки Декларація надається наростаючим підсумком, то Товариство має врахувати суму повернених коштів при складанні Декларації за наступний звітний період (рік) і з отриманої позитивної суми доходу за четвертий квартал 2019 року визначити податкові зобов’язання до сплати.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.