Амортизация автомобильных дорог общего пользования: возникают ли налоговые разницы?

Автомобильные дороги общего пользования не относятся к основным средствам. Соответственно, разницы, определяются по ст. 138 НКУ, при начислении амортизации по таким активам у плательщика не возникают.

Поэтому в строке 1.1.1 и 1.2.1 приложения РІ к Декларации по налогу на прибыль отмечается разница, возникающая при начислении амортизации основных средств и / или нематериальных активов без учета амортизации автомобильных дорог общего пользования.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 22.07.2020 р. № 2994/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань практичного застосування положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та керуючись ст. 52 Кодексу повідомляє.

Як зазначено у зверненні підприємство засноване на державній власності і належить до сфери управління обласної державної адміністрації.

Метою діяльності підприємства є: забезпечення утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, дотримання їх експлуатаційного стану відповідно до нормативно-правових актів, норм та стандартів, розвитку мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, сталого функціонування, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них.

Підприємство веде облік, прийнятих на баланс, на регіональному рівні автомобільних доріг загального користування місцевого значення, інженерних мереж і споруд.

Підприємство у своїй діяльності, відповідно до правил бухгалтерського обліку на прийняті автомобільні дороги загального користування місцевого значення нараховує знос.

У підприємства виникли наступні питання: «Чи відносяться автомобільні дороги загального користування місцевого значення до основних засобів та чи підлягають вони амортизації?

Чи виникає податкова різниця за такими активами (автомобільні дороги загального користування місцевого значення)?

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені положеннями Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу (пп. 138.1,138.2 ст. 138 Кодексу).

Отже, положення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизуй- виключно для активів, що є основними засобами або нематеріальними активами.

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби -матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних, активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Слід зазначити, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6000 до 20000 гривень.

Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року продовжують амортизуватися в податковому обліку, навіть якщо їх балансова вартість не перевищує 20000 гривень.

Відповідно до вимог ст. 8 Розділу II Закону України «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 року № 2862 - IV, автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467) (далі - Декларація):

• у рядку 1.1.1 додатка РІ до Декларації відображається сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Таким чином, оскільки автомобільні дороги загального користування не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 Кодексу, за такими активами у платника не виникають.

Отже, у рядку 1.1.1 та 1.2.1 додатка РІ до Декларації зазначається різниця, яка виникає при нарахуванні амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів без врахування амортизації автомобільних доріг загального користування.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.