ПФУ о пенсионной реформе

(изложено на языке оригинала)

Законом України від 03 жовтня 2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148), який набрав чинності 11 жовтня 2017 року внесено зміни до деяких законодавчих актів України,  які набирають чинності:

1. З 11.10.2017 зміни до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про нотаріат» щодо удосконалення порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, щодо:

- щоквартального подання нотаріусами до органів Пенсійного фонду України звітності про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України

- сплати збору платниками та подання звітності нотаріусами до відповідного органу Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

- надання нотаріусами довідки про суму нотаріально посвідчених договорів, які необхідні виключно для перевірки дотримання законодавства з питань сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обґрунтовану письмову вимогу органів Пенсійного фонду України

- надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запити Пенсійного фонду України та його територіальних органів в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

2. З 11.10.2017 - зміни до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо вилучення положень щодо фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, науковими установами, організаціями, підприємствами та вищими навчальними закладами.

За жовтень 2017 року сума належна до сплати визначається пропорційно календарним дням жовтня місяця, а починаючи з листопада 2017 року фінансування вищезазначеної різниці платниками не здійснюється.

3. З 01.01.2018 - зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»  щодо:

- зміни максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка  становитиме п’ятнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановлених законодавством.

- запровадження сплати єдиного внеску за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу при усиновленні дитини.

- визначення платниками єдиного внеску членів фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Єдиний внесок для таких платників нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

- скасування норми щодо можливості сплачувати єдиний внесок у сумі, яка не може бути меншою за 0,5 мінімального страхового внеску та встановлення сплати у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, для платників віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

- запровадження одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2 та не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору про добровільну участь.

- з 11.10.2017 набирають чинності положення пункту 3 стосовно покриття Пенсійному фонду України недоотриманої суми коштів від застосування розміру єдиного внеску, передбаченого частинами тринадцятою і чотирнадцятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який сплачується підприємствами, установами, організаціями за працюючих осіб з інвалідністю у розмірі 8,41%, всеукраїнськими громадськими організаціями за осіб з інвалідністю, (товариств УТОГ та УТОС) у розмірі 5,3 %, підприємствами та організаціями громадських організацій, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких  осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, у розмірі 5,5 % бази нарахування єдиного внеску.

Розрахунок недоотриманих Пенсійним фондом сум від застосування вищезазначених пільгових розмірів єдиного внеску, здійснюватиметься у порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із Державною фіскальною службою України.

Для визначення недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів платники єдиного внеску розраховуватимуть та відображатимуть у звітності суму єдиного внеску в розмірах, передбачених частинами п’ятою та чотирнадцятою статі 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», не змінюючи при цьому суми сплати єдиного внеску.

4. з 01.01.2018 - зміни до  Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо  уточнення порядку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, згідно підпункту 27 пункту 19 Закону № 2148 підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на:

- підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком  № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону.

Покриття зазначених витрат здійснюється до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за раніше діючим порядком.

Джерело: http://www.pfu.gov.ua/