Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Разделы:
Подразделы:
Подразделы:
Подразделы:

Чи має шанси банківський варіант переведення валютних кредитів у гривню

Валютні позичальники можуть отримати шанс вирішити свої проблеми шляхом нового закону. Замість так і не підписаного президентом України Петром Порошенком закону, яким планувалося перевести усі валютні кредити громадян в гривню за курсом 5,05 гривень за долар,банкіри пропонують новий компромісний варіант. Згідно з ним, у гривню пропонується перевести усю роздрібну валютну іпотеку на придбання єдиного житла, сума якої станом на 1 січня 2015 року не перевищувала 2,5 мільйонів гривень, тобто 158 тисяч доларів США. Переводити кредити пропонують за поточним валютним курсом, натомість банки муситимуть списати частину боргу позичальникам. Розмір знижки ж залежатиме від того, до якого соціальної верстви належить той чи інший громадянин. При цьому найбільші списання пропонується проводити для тих, хто отримав інвалідність у результаті АТО та спадкоємцям загиблих у війні на Донбасі бійців.

Реструктуризації підлягають кредити не лише в працюючих банках, але і в тих, які є банкрутами чи ліквідуються. В цілому, за даними Нацбанку, зараз загальна кількість валютних іпотечних позик в Україні складає 55,7 тисяч, а сума боргу за ними - 2,4 мільярди доларів США.

Підтримка ринку і НБУ

Проект такого компромісного закону був розроблений Незалежною асоціацією банків України (НАБУ). До неї входять 64 з 126 банків, які працюють на українському ринку і мають у своїх руках 96 відсотків усього валютного кредитного портфеля громадян, тож підтримка цієї ініціативи з боку рикну дуже висока. Схвально на неї відгукнувася і Національний банк України (НБУ). "Прийняття валютної конвертації в такій редакції дозволить припинити спроби прийняти популістський закон про переведення кредитів по курсу 5 гривень (за долар - Ред.)", - каже директорка департаменту банківського нагляду Нацбанку Катерина Рожкова.

Самі банки від самого початку були проти конвертації валютних кредитів за докризовим курсом. За підрахунками Нацбанку, такий варіант спричинив би їм збитки на суму в 100 мільярдів гривень. Також банкіри звернули увагу на те, що після прийняття парламентом відповідного законопроекту кількість охочим перевести свої кредити в гривню зменшилась. "Усі почати чекати конвертацію по 5 гривень за долар", - каже член наглядової ради "ПриватБанку" Віктор Лисицький. Саме тому учасники ринку пропонують тепер у формі закону створити єдині умови конвертації валютних кредитів для усіх позичальників і у всіх банках.

Позичальники готові до компромісу

Готовність до компромісу демонструють і самі позичальники, які раніше активно підтримували конвертацію кредитів за нереалістичним курсом. Але з огляду на те, що відповідний законопроект так і не набрав чинності, вони готові передивитися свою позицію. До того ж представниця позичальників, співголова Громадської ради Нацбанку Ярослава Авраменко вказує зокрема й на те, що так і не підписаний президентом закон 1558-1 "суперечить багатьом нормам права". "Там вказано, що у разі відступлення права вимоги кредиторами за споживчим кредитами, укладеними до моменту набуття чинності цим законом, іншим особам, які не є фінансовими установами, позичальник виконує зобов’язання тільки за ціною відступлення права вимоги. Це порушує принцип свободи угоди і суперечить Цивільному та Господарському кодексам", - каже вона.

Та попри те, що в цілому представники позичальників схвально ставляться до запропонованого банками варіанту реструктуризації кредитів, вони вважають, що новий закон мав би охоплювати інтереси більшої кількості боржників. "Нова ініціатива банків полегшує життя лише тим позичальникам, які брали кредити на придбання житла. Але вона не враховує тих громадян, які брали позики на різні цілі під заставу свого житла, яке вони зараз також можуть втратити. Ми будемо вимагати, щоб законопроект розповсюджувався і на інших позичальників",- каже Авраменко.

"Більш прийнятний" законопроект

Позитивно шанси на прийняття потенційного компромісного закону оцінюють і в профільному комітеті Верховної Ради. "Очевидно, що цей законопроект є більш компромісним, ніж 1558-1, який гребе під себе взагалі усі кредити. Тому новий банківський варіант є більш прийнятний", - каже член комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Павло Різаненко ("Блок Петра Порошенка").

Навіть ті депутати і фракції, які активно підтримували законопроект 1558-1, готові роздивлятися різні варіанти вирішення проблем валютних позичальників. "Коли в парламенті багаторазово обговорювався законопроект 1558-1, і Нацбанк, і представники банківських асоціацій наголошували на тому, що він неприйнятний, але нічого не пропонували натомість",- каже голова профільного парламентського комітету Сергій Рибалка ("Радикальна партія Олега Ляшка"). Тому кроки з боку НБУ та банків назустріч вирішенню кредитного питання на законодавчому рівні, за словами депутата, можна "тільки вітати". "Якщо Президент України застосує право вето (до попереднього законопроекту - Ред.) і парламент не зможе його подолати, то, звичайно, буде підготовлений новий законопроект і Верховна Рада його прийме. Я в цьому впевнений", - каже він.

Утім, коли це станеться, нині не наважується спрогнозувати ніхто. "Ми навіть не знаємо, скільки депутати будуть обговорювати цю ініціативу",- говорить голова правління "Альфа-Банку" Вікторія Міхайльо. Виходячи з практики, цей процес дійсно може затягнутися. Перші законопроекти щодо переведення в гривню валютних кредитів були подані до парламенту ще в червні 2014 року. Але досі, як ми знаємо, чинності не набрав не вступив в силу.

Джерело: http://www.dw.com/uk

Комментарии к материалу
Быстрая регистрация
Будьте в курсе изменений и актуальных тем, задавайте вопросы.
Популярное
14.07.2026
20 ключевых новостей: итоги недели
Самые интересные новости минувшей недели Изменения Минэкономики к критичности предприятий вступили в силу Минразвития обновило критерии важности предприятий: действует с 03.07.2026 С 03.07.2026 вступили в силу новые критерии от Минцифры Минобороны упразднило критерии важности предприятий Из-за с...
02.06.2026
Кабмин обновил правила бронирования военнообязанных: новые требования для предприятий
Правительство приняло Постановление, изменяющее порядок бронирования военнообязанных и пересмотр статуса критически важных предприятий. Документ устанавливает новые сроки и критерии бизнеса. Детальнее читайте в этом материале. Больше по теме: Бронирование работников за сутки: когда возможно Информ...
09.06.2026
Минфин утвердил приказ о формах объединенной отчетности по ЕСВ и НДФЛ для юрлиц и ФЛП
Минфин наконец обнародовал обновленные формы объединенной отчетности по ЕСВ и НДФЛ для юрлиц и ФЛП, утверждена форма Налогового расчета сумм дохода, начисленного (уплаченного) в пользу налогоплательщиков – физических лиц, и сумм удержанного из них налога, а также сумм начисленного единого взно...
Новое
05.08.2026
Неуплата НДФЛ почти на 27 млн грн: практика БЭБ
В ходе досудебного расследования предприятие полностью возместило нанесенные убытки и уплатило все положенные налоговые платежи Больше по теме: Объединенная отчетность по НДФЛ, ВС и ЕСВ: заполнение, исправление ошибок и анализ наиболее распространенных ситуаций Дело в отношении служебных лиц предпр...
05.08.2026
Экспортерам ячменя и гороха в Китай: требования к документам и сроки подачи
Госпродпотребслужба напоминает о формировании перечня мест хранения, из которых планируется экспорт ячменя в КНР; перечня лиц, планирующих экспорт ячменя в КНР; перечня предприятий, которые выращивают горох для экспорта в КНР; перечня предприятий, планирующих экспорт гороха в КНР; перечня предприяти...
04.08.2026
Дайджест запросов на партнерство для экспортеров от 03.08.2026
Рассмотрим новые тендерные возможности для представителей легкой промышленности. Больше по теме: По условиям гранта предприниматель должен трудоустроить работников: как это отразить в налоговом расчете по НДФЛ и ЕСВ? Грант от Фонда развития предпринимательства: каковы налоговые последствия с 18.01...
Лучшие материалы