ПДВ: КЛЮЧОВІ НОВАЦІЇ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ

Більшість раніше анонсованих новації щодо ПДВ лишилися в кінцевій редакцій змін до Податкового кодексу, прийнятих парламентом наприкінці грудня. Але далеко не всі, констатується в огляді «Дебет-Кредит».

Так, зокрема, скасовано таку підставу анулювання реєстрації платників ПДВ, як присвоєння стану «9» (тобто через «відсутність» за податковою адресою).

Також уточнено базу нарахування ПДВ у випадку поставки власної продукції, послуг, які надаються самостійно – тепер договірна ціна на них порівнюватиметься не з їх собівартістю, а із звичайною ціною. Так, звичайні ціни для товаровиробників-платників ПДВ повертаються, і для їх визначення слід буде користуватися правилами пп. 14.1.71 ПКУ.

Крім того, формулу ліміту реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування збільшено на новий показник ∑Овердрафт, який буде перераховуватися податківцями щокварталу.

Натомість Законом:
-не збільшено до 2 млн грн обсяг оподаткованих операцій, які призводять до обов’язкової реєстрації платниками ПДВ
-не встановлено граничний строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у 180 календарних днів з дати їх складання. дати їх складання.

Отже, склад платників податку, об’єкт оподаткування та ставки ПДВ залишаються такі ж самі, як і в 2015 році.

Складання і реєстрація податкових накладних

Раніше анонсувалося, що може з’явитися новий вид фінансової відповідальності для постачальників у разі невиправлення помилок в обов’язкових реквізитах податкових накладних. Така відповідальність вводиться з 01.01.2016 р. Оскільки Закон зворотної сили не має, слід розуміти, що новий вид відповідальності застосовуватиметься щодо помилок в податкових накладних, датованих після 01.01.2016 р.

Відповідні зміни внесено до ст. 120-1 ПКУ, в якій до того ж з’явився новий п. 120-1.4 ПКУ. При цьому відповідальність (штрафи) є різними за розміром та залежать від того, коли податківці знайшли помилки в обов’язкових реквізитах податкових накладних: 
якщо помилку виправлено до податкової перевірки – то при податковій перевірці штрафу не буде;
якщо помилку знайдено податківцями під час перевірки і видано податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) про необхідність виправлення (через розрахунок коригування) – штраф 170 грн;
якщо помилку не виправлено (тобто, припис ППР не виконано протягом 10 днів з дати його отримання), то податківці застосовують штраф від 10% до 100% суми ПДВ в такій податковій накладній. Розмір штрафу залежатиме від того, скільки днів минуло з дати, до якої помилку треба було виправити.

Водночас законодавці вирішили не змінювати розмір штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них. Як й у 2015 році, у 2016 році максимальний розмір такого штрафу залишиться на рівні 50% ПДВ, зазначеного в несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних (п. 120-1.2 ПКУ).

Закон № 909 вносить зміни до п. 201.10 ПКУ, за яким податкова накладна, що містить помилки в обов’язкових реквізитах (окрім коду товару згідно УКТ ЗЕД), які:
не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, 
не призводять до заниження/завищення суми ліміту реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, для продавця/покупця, 
є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту.

Зміни для сільгосптоваровиробників

Перша і головна зміна – це збереження спецрежиму з ПДВ лише на 2016 рік (і повна відміна такого режиму з 01.01.2017 року), а також зміна порядку сплати ПДВ такими спецрежимниками до бюджету. Ще в минулому році такі спецрежимники не сплачували ПЗ з ПДВ, обчислене в межах спецрежимної діяльності до бюджету, а перераховували на свій спецрахунок, з якого могли використовувати у порядку, визначеному ПКУ.

У 2016 році для спецрежиму з ПДВ запроваджуються інші умови. Починаючи зі звітного періоду січня 2016 року, сума ПДВ, визначена спецрежимниками як податок, що підлягає сплаті (рядок 25 декларації) буде перераховуватися у пропорціях, які залежать від операцій, які призвели до виникнення такого ПДВ (див. нову редакцію п. 209.2 ПКУ):
- при постачанні зернових та технічних культур: 85% - до державного бюджету, 15% - перераховується на спецрахунок;
- при постачанні продукції тваринництва: 20% - до державного бюджету, 80% - перераховується на спецрахунок;
- при постачанні інших с/г товарів/послуг: 50% - до державного бюджету, 50% - перераховується на спецрахунок.

До речі, ці обмеження встановлено і для тих с/г підприємств, які можуть перебувати на спецрежимі, але його не обрали (п. 209.18 ПКУ). Раніше вони теж могли не сплачувати ПДВ до бюджету, якщо така сума податку виникала за поставками певних продуктів тваринництва (м’яса, молока тощо), а використовувати на підтримку власного виробництва тваринницької продукції. Тепер, завдяки змінам, в себе такі с/г товаровиробники можуть залишити лише 80%, а 20% - треба буде зі звітного періоду січня 2016 року перерахувати до державного бюджету.

Проведення сільськогосподарським підприємством-суб’єктом спеціального режиму оподаткування розрахунків з бюджетом за іншими операціями, здійсненими протягом звітного (податкового) періоду не в межах спеціального режиму оподаткування, здійснюється як і в минулому році, у звичайному порядку, передбаченому ст. 200 ПКУ.

Як і очікувалося, відмінено пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ певних зернових та технічних культур. Отже, з 01.01.2016 р. усі операції з постачання зернових та технічних культур оподатковуються ПДВ, а операції з їх експорту – передбачають застосування нульової ставки. Відновлено таким чином і право на відшкодування ПДВ для усіх експортерів зернових та технічних культур.

Бюджетне відшкодування ПДВ

Автоматичне відшкодування ПДВ відмінено. А що ж натомість?

Із 01.02.2016 р. ведення та офіційна публікація двох реєстрів бюджетного відшкодування ПДВ:

один - для реєстрації заяв від тих, хто відповідає ознакам, встановленим п. 200.19 ПКУ,
другий - для реєстрації заяв від тих, хто цим ознакам не відповідає.

В обох реєстрах зазначатимуться дані не тільки про надходження заяв та їх обробку, а і дані про дату висновку, який надісланий Держказначейству для перерахування відповідних сум на рахунок платника ПДВ, дату і суму ПДВ, яка була фактично відшкодована.

Як передбачається, це має допомогти зробити систему повернення ПДВ з бюджету прозорішою та зручнішою для платників податку. Але цього ще треба дочекатися. Порядок ведення та форма реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів (наразі їх ще немає). 

Джерело: http://finbalance.com.ua/news/PDV-kly...