Надання нерезиденту послуги з переробки давальницької сировини: що з ПДВ

Операція з постачання послуг з переробки давальницької сировини, зокрема, послуг з пошиття одягу з давальницької сировини нерезидента, попередньо ввезеного на митну територію України в митному режимі переробки, що входять до складу собівартості вироблених з такої сировини товарів при реекспорті, оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Обсяг операцій з надання нерезиденту послуг з переробки давальницької сировини платник податку зазначає у рядку 3 декларації з ПДВ.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.10.2020 р. № 4357/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з давальницькою сировиною та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство згідно з укладеним контрактом з нерезидентом здійснює операції з виробництва (виготовлення) одягу з давальницької сировини, яка належить такому нерезиденту та ввозиться на митну територію України в митному режимі переробки. Готові вироби вивозяться за межі митної території України в митному режимі реекспорту.

Відповідно до статті 147 Митного кодексу України (далі – МКУ) переробка на митній території України - це митний режим, згідно з яким іноземні товари піддаються у встановленому порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Згідно із підпунктами «а» - «г» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, а також з ввезення товарів на митну територію України та  вивезення товарів за межі митної території України.

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ (пункт 186.4 статті 186 ПКУ).

Давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (підпункт 14.1.41 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно із підпунктом «б» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем – нерезидентом, підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об’єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об’єкта.

Згідно із статтею 148 МКУ поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.

ПКУ для ввезення товарів у митному режимі переробки та вивезення виготовленої з них продукції у митному режимі реекспорту встановлені такі особливості оподаткування.

До операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 МКУ (пункт 206.12 статті 206 ПКУ).

При здійсненні на митній території України переробки товарів, ввезених у митному режимі переробки, використовуються товари/послуги, придбані на митній території України.

Суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) у складі вартості таких товарів/послуг, включаються до складу податкового кредиту за умови включення вартості цих товарів (послуг) до складу вартості послуги з переробки та дотримання інших вимог ПКУ щодо формування та підтвердження податкового кредиту.

Відповідно до статті 154 МКУ під час реекспорту продукти переробки  підлягають декларуванню митним органам з поданням переліку українських товарів, витрачених під час здійснення операцій з переробки іноземних товарів, із зазначенням їх кількості та вартості.

Статтею 160 МКУ передбачено, що митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим.

Вартість продукції, виготовленої на митній території України з товарів, ввезених у митному режимі переробки, та яка вивозиться у митному режимі реекспорту, для цілей оподаткування податком на додану вартість складається з:

• вартості товарів, ввезених у митному режимі переробки.
• Операція з вивезення таких перероблених товарів у митному режимі реекспорту звільняється від оподаткування податком на додану вартість, крім операцій з вивезення відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ (пункт 206.5 статті 206 ПКУ);
• вартості послуг з переробки товарів, які передбачають роботи з рухомим майном, тобто з товарами, ввезеними на митну територію України для переробки.

Операції з постачання зазначених послуг, що входять до складу собівартості перероблених товарів при реекспорті, оподатковуються за нульовою ставкою податку (підпункт «б» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ);

вартості товарів, що придбані на митній території України та повністю використані під час переробки іноземних товарів, та які відповідно до частини другої статті 154 МКУ платник податку має право при вивезенні заявити (крім палива та енергії) у митний режим експорту із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (підпункт «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ).

Щодо питань 1, 2, 3

Порядок складання податкових накладних регулюється статтею 201 ПКУ та регламентується Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з підпунктом 6 пункту 16 Порядку № 1307 у графі 8 податкової накладної зазначається код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, зокрема, у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, вказується код ставки 902.

У графі 9 податкової накладної зазначається  код пільги.

Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість (підпункт 7 пункту 16 Порядку № 1307).

Таким чином, операція з постачання послуг з переробки давальницької сировини, зокрема, послуг з пошиття одягу з давальницької сировини нерезидента, попередньо ввезеної на митну територію України в митному режимі переробки, що входять до складу собівартості вироблених з такої сировини товарів при реекспорті, оподатковуються за нульовою ставкою податку.

За операцією з постачання таких послуг платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну із зазначенням у графі 8 коду ставки 902. Графа 9 у такій податковій накладній не заповнюється. 

Щодо питання 4

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу V Порядку № 21, обсяги постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог підпунктів 195.1.2, 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пункту 211.1 статті 211 розділу V та пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ вказуються у рядку 3 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація).

Таким чином, обсяг операцій з надання нерезиденту послуг з переробки давальницької сировини платник податку вказує у рядку 3 декларації.

Щодо питань 5 і 6

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

• придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
• ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПКУ сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПКУ передбачено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Таким чином, платник ПДВ до бюджетного відшкодування має право віднести від'ємне значення, сформоване за рахунок сум податку, нарахованих та фактично сплачених отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Щодо питання 7

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у декларації.

У складі декларації подаються, зокрема, додаток 3 (Д3) «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та/або додаток 4 (Д4) «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника».

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.