Зміни в оподаткуванні пільгових категорій фізосіб - платників земельного податку

Головне управління ДФС у Сумській області інформує, що Законом України  від 07 грудня 2017 року № 2245  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році»     (далі - Закон № 2245) до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) внесено зміни в оподаткування пільгових категорій фізичних осіб - платників земельного податку.

Так,  до 1 січня 2018 року визначалось, що звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 статті 281 ПКУ, поширювалося  на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах встановлених граничних норм,  то з 1 січня 2018 року Законом № 2245 змінена редакція першого абзацу пункту 281.2 статті 281 ПКУ, тим самим знято обмеження щодо застосування такої пільги для однієї земельної ділянки.

Якщо фізична особа, визначена у  пункті  281.2 статті 282 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/заміну земельних ділянок для застосування пільги, то у поточному році оподатковуються  всі земельні ділянки, які є у її власності (крім земельної ділянки, на яку подана  заява у 2017 році).

Якщо заява про самостійне обрання/заміну земельних ділянок для застосування пільги подана до контролюючого органу після 1 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

Слід зазначити, якщо контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення – рішення контролюючого органу (пункт 56.12 статті 56 ПКУ).

Пунктом 56.10 статті 56 ПКУ визначено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.