Вільна торгівля з ЄС: 15 речей, які треба знати
16.01.2016 261 0 0
З 1-го січня 2016 року повноцінно запрацювала зона вільної торгівлі з ЄС. Ми поспілкувалися з ключовими експертами в цій сфері – українськими та європейськими посадовцями, юристами, людьми бізнесу, щоб зрозуміти про неї базові речі.
Чому не буде різких змін. – Справді, з 1 січня почала працювати зона вільної торгівлі з ЄС. Але тут треба розуміти дві речі. По-перше, свій ринок передусім відкриває Україна. Бо ЄС відкрив свій ринок для нас давно – ще у квітні 2014 року. Тоді він запровадив «автономні преференції» для української продукції. Вони означали, що ЄС почав виконувати свою частину угоди про вільну торгівлю ще тоді. Для України тоді дали невеликий тайм-аут, який зараз закінчився.
По-друге, коли ми говоримо про український ринок для європейської продукції, то слово «відкриває» – занадто сильне. Так, бар'єрів для європейської продукції буде менше. Але їх і так було небагато: українські мита були досить низькими. Особливо, на промислову продукцію. Тобто здешевлення європейської продукції буде, – але воно не буде радикальним.
Чому це добре для «простих громадян». – Є речі на поверхні, і вони пов'язані з цінами. Уявіть собі, що ви хочете купити французьких сирів чи італійських макаронів. За них ви платитимете менше. Але максимум на 10%, і то з перехідним періодом. Тому порівняно зі стрибком цін під час девальвації, нинішнє зниження буде дуже скромним. – Але тут важливі глибші речі. Для європейської продукції діють досить високі стандарти і норми. Як для тієї, що продається всередині ЄС, так і для тієї, що експортується. «Правила ЄС передусім захищають споживачів», - говорить Жослен Гітон з Представництва ЄС. Україна ж, у рамках зони вільної торгівлі з ЄС, до цих правил наближатиметься. Тобто високі стандарти ЄС поступово діятимуть і всередині українського ринку. І це точно добре для нас.
Чому це добре для виробників. – Уявіть, що ви працюєте на підприємстві, яке використовує обладнання з ЄС. Ви точно будете у виграші. Мита на ваші імпортовані станки опускаються, обладнання дешевшає, а значить процес вашого виробництва дешевшає теж.
«Багато українських виробництв працюють у переробці, вони імпортують обладнання та сировину, а потім експортують свою продукцію», - говорить Тарас Качка, експерт з права ЄС. Ці виробники будуть у плюсі. «Мита – це ніби додаткові податки. Скасування мит є, де-факто, зменшенням податкового навантаження», - додає він.
Чому це може бути погано. – Вільна торгівля з ЄС також несе і небезпеки. Одна з них – більша конкуренція на українському ринку. Комусь з українських компаній може бути від цього гірше. Інший ризик – що нові норми, що йдуть від ЄС, можуть «упасти» на непідготовлений український ґрунт, де будь-яка регуляція – це додаткова бюрократія, а значить корупція. Третя небезпека: в російській «гібридній війні» проти України торгівельна війна грає важливу роль. – Але за кожною цією небезпекою може бути можливість. Від більшої конкуренції буде краще споживачам, тобто нам з вами. Нові норми ЄС, якщо їх правильно застосувати, зменшать бюрократичний вантаж для експортерів (про це нижче). А російська торгівельна війна має призвести до переорієнтації на інші ринки.
Що таке квоти. – На деякі види продукції, передусім аграрної, Угода про асоціацію встановлює квоти. Часто думають, що це обмеження експорту. Насправді ні. Обсяг квоти стосується експорту без мита, а не експорту як такого. «До певної межі Україна може експортувати без мита, duty-free; за цими межами Україна може продовжувати експортувати, але на цю продукцію треба буде вже сплачувати мито», - говорить Жослен Гітон з Представництва ЄС. Тобто якщо квота на експорт пшениці – 1 мільйон тон, це означає, що 1 мільйон ми експортуємо без мита, а далі – з митом.
Чому вплив Росії зменшується. – Кремль досить болісно реагує, коли Україна налагоджує зв'язки з Заходом. З 1-го січня росіяни наклали ембарго на українську аграрну продукцію та спробували вивести Україну з угоди про вільну торгівлю з СНД. – Наша аграрна продукція і справді колись дуже залежала від російського ринку. Але вже відбувається переорієнтація. Візьміть молоко: обмеження почалися ще з 2013 року, але вже вдається переорієнтовувати виробництво на інші ринки, європейські та азійські.
«ЄС ухвалив рішення, які дозволяють відкрити європейський ринок молока для української продукції», - говорить Тарас Качка, експерт з права ЄС. «Наші виробники молочної продукції можуть активно почати продавати свою продукцію в ЄС за 2-3 місяці».
«Російський ринок молочної продукції ми втратили вже понад рік тому», - продовжує він. «Зараз, натомість, Україна вже активно працює на ринку Китаю. Зокрема, завдяки тому, що є прогрес в оцінці якості молочної продукції з боку ЄС».
Чому це добре для міжнародної торгівлі України. – Зверніть увагу: той факт, що Україна отримала позитивні перспективи експорту свого молока в ЄС, відкриває для нас ринок… Китаю. Чому? Бо ЄС-івський ринок вважається одним із найбільш якісних. І, якщо він впускає до себе Україну, значить всі інші ринки теж можуть пускати до себе. Тобто вихід на ринок ЄС – це крок до великої глобалізації української торгівлі. І це дуже важливо.
Чому експорт в ЄС упав у 2015 році. – Попри те, що ЄС створив сприятливі умови для нас, у 2015 році український експорт до ЄС обвалився. Головна причина – падіння економіки і війна на сході. Але також – валютні обмеження, накладені Нацбанком для зупинки девальвації. Через них експортерам та імпортером стало значно складніше купувати/продавати валюту. І це вдарило по всій міжнародній торгівлі. – Зараз ці обмеження знімають, тому є сподівання на зростання торгівлі. Водночас частка ЄС у торгівельному балансі України значно зросла. І інтрига 2016 року – чи зростатиме торгівля з ЄС також в абсолютних цифрах, - говорить Тарас Качка.
Що буде зі стандартами продукції. – Треба зрозуміти одну базову відмінність радянської системи технічних стандартів від європейської. Радянська система ГОСТів контролювала і регламентувала все. Європейська система контролює передусім безпечність продукції для життя та здоров'я людей. Вимоги до безпечності суворіші – але все, що за її межами, є простором для свободи. На відміну від радянських ГОСТів, європейські стандарти не є обов'язковими, -говорить Дмитро Луценко, експерт з питань стандартизації. Вони дають багато простору для інновацій.
Якщо система технічних стандартів побудована погано, вона створює багато безглуздих бар'єрів у торгівлі. А за ці бар'єри платять споживачі. «Одним із таких безглуздих бар'єрів є сертифікація нових автомобілів», - говорить Макс Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України. Донедавна новий німецький «Мерседес», перетинаючи український кордон, мав пройти ще українську сертифікацію, що збільшувало його вартість ще на кілька тисяч гривень. Зараз цей бар'єр нарешті знято. І вони будуть зніматися в інших сферах.
Чи визнаватиме Європа наші стандарти. – Мета зони вільної торгівлі з ЄС – не лише зняти мита чи кількісні обмеження торгівлі, а й зняти те, що називається магічним словом «технічні бар'єри». Що таке технічний бар'єр? – Це коли ви експортуєте чайник, на який мито – 0%, а вам кажуть, що цей чайник не відповідає технічним нормам ЄС, а тому його не можна експортувати.
Експортуючи до ЄС, український виробник все ще стикається з подібними бар'єрами. Спочатку він має сертифікувати продукцію відповідно до українських норм. Потім – відповідно до європейських. І для малих і середніх підприємств ця додаткова європейська сертифікація є інколи непідйомною.
Яка мета України в цьому процесі? – Підписувати з ЄС так звані Угоди ACAA, тобто угоди про оцінку відповідності та визнання промислових товарів у різних сферах. Що вони даватимуть? – Визнання нашої системи стандартизації у ЄС. Саме до цього Україна рухатиметься 2016-го року.
«Коли підписується така угода, це означає, що європейці визнають українську систему регулювання в цій сфері», - говорить Нефьодов. «Ви зможете виробляти чайник в Україні, будете ставити на нього значок CE – і експортувати в ЄС».
Для цього вже багато чого зроблено. Українське законодавство щодо технічного регулювання гармонізовано з ЄС-івським. У 3-х з 4-х ключових сфер ухвалені технічні регламенти. Зараз потрібно гармонізувати базу стандартів, зокрема скасувати ті стандарти, які несумісні з європейськими. Потім - побудувати системи акредитованих лабораторій, які видаватимуть сертифікати відповідності вашої продукції цим стандартам.
Щойно таку систему побудовано, можна укладати з ЄС угоди ACAA в цій сфері. «Після цього Україна може користуватися вигодами безбар'єрної торгівлі з ЄС», - говорить Нефьодов. Він обіцяє в 2016-му році почати укладати такі угоди з Євросоюзом.
Чи український бізнес уже експортує в ЄС. - Ми мало знаємо про українські історії успіху. Але насправді в країні вже існує дуже багато підприємств, які експортують у ЄС. І не тільки великих – також малих і середніх. Харківська фірма експортує елітні надувні човни, житомирська фірма торгує виробами з алюмінію, деякі українські компанії вже торгують своїми брендами, інші компанії виходять у преміум-сегмент– і таких історій безліч. З них можна брати приклад.
Де бізнесу шукати інформацію. – Якщо ви хочете експортувати в ЄС, інформації для вас дуже багато.
Ось кілька ключових сайтів:
1) EU Export HelpDesk – дозволить дізнатися, якими є обов’язкові вимоги для експорту в ЄС. Вводите код митної класифікації свого товару та країну, в яку ви експортуєте – і отримуєте повний набір вимог.
2) TradeMap: дозволить вам вивчити цільові ринки всіх 28-и країн ЄС, зрозуміти ключову статистику, обсяги імпорту та експорту, хто де що продає.
3) StandardsMap – дасть вам інформацію по технічних стандартах та сертифікатах, які вимагаються від вашого товару – як від державних інституцій, так і від приватних клієнтів (супермаркетів, трейдерів і т.д.)
4) EuroPages – рай для пошуку партнерів. На бізнесовому жаргоні – це сайт B2B, тобто де бізнес знайомиться з бізнесом. Містить інформацію про величезну кількість компаній, за галузями та країнами. Тут можна шукати і партнерів, і конкурентів.
Більше про ці та інші ресурси – в кількох посібниках для бізнесу, які доступні безкоштовно онлайн: «Як вийти на ринки ЄС» (група авторів) та «Базовий посібник з інтернаціоналізації бізнесу» (Олег Мирошніченко).
Що треба знати, шукаючи партнерів. – Перш ніж шукати партнерів, треба зрозуміти, яку цінність ви можете їм запропонувати. Чим ви можете бути їм корисні, як ви можете їм допомогти своєю продукцією чи своїми рішеннями.
«Не все, що я виробляю, може продаватися», - говорить Інна Сосновська з компанії STRATEGIC. «Продаватися буде цінність, а не просто товар». «Якщо ви продаєте меблі, то ваш конкурентоздатний продукт - це не просто меблі, не просто фізика продукту. Це також набір сервісних речей, це супровід, це логістика, дизайн, індивідуальний підхід, це спосіб оплати тощо».
«Ставте питання, як саме ви, як українська компанія, можете розвивати свого потенційного клієнта», - говорить Сосновська.
Що робить ЄС, щоб допомогти. – У 2016-му році Євросоюз планує відкрити низку консультаційних центрів по Україні, які допоможуть краще користуватися перевагами вільної торгівлі, говорить Ніколас Бердж з Представництва ЄС. Крім того, він працюватиме з Європейським інвестиційним банком для того, щоб український бізнес мав кращий доступ до кредитування.
Чому все залежить від нас. - Але хоч як нам хтось допомагає чи заважає, все залежить передусім від нас. І головним чином – від здатності бізнесу працювати на нових ринках, мислити по-новому, бути нестандартним, та мати відповідь на питання, яку цінність він може запропонувати сучасному світу.
/Володимир Єрмоленко
Джерело: http://www.hromadske.tv/world/vilna-t...
Коментарі до матеріалу