Чи варто боятися нового обмеження готівкових платежів

Безготівкова оплата дорогих придбань, з одного боку, захищає від форс-мажорів, з іншого — може обернутися для громадян додатковими витратами.

Національний банк України 3 січня 2017 року оголосив про триразове зниження граничної суми розрахунків готівкою з 150 тис. грн до 50 тис. грн.

Нововведення набуло чинності 4 січня. З цього моменту громадяни повинні проводити оплату товарів і послуг дорожче 50 тис. грн лише шляхом безготівкового перерахування. Вимога поширюється не тільки на розрахунки з підприємствами, але і на угоди між фізособами, де необхідно укладення договору купівлі-продажу з нотаріальним засвідченням.

Навряд чи це нововведення застала українців зненацька. З червня 2013 року аналогічна норма діяла для операцій на суму понад 150 тис. грн, і громадяни встигли адаптуватися до подібного режиму. Для пересічних мешканців мегаполісів зі зниженням планки для готівкових розрахунків практично нічого не змінюється. Вони, як і раніше, будуть стикатися з цією вимогою в основному при купівлі нерухомості або автомобіля. Зате жителів невеликих населених пунктів, де значна частка житлового фонду коштує дешевше 150 тис. грн, а матеріальне становище змушує користуватися недорогим автотранспортом з пробігом, дійсно доведеться міняти звички. Для них додатково ускладнює ситуацію те, що банківські мережі на периферії представлені слабко. Нововведення відчують і любителі розкоші, які витрачають гроші на дорогі ювелірні прикраси, хутра, твори мистецтва, антикваріат, ексклюзивні подорожі і т. п. Але для цієї категорії не складе праці оплачувати такі покупки карткою або іншим безготівковим способом.

Ціна питання

Безготівкова оплата дорогих придбань, з одного боку, захищає від форс-мажорів, з іншого — може обернутися для громадян додатковими витратами. Розрахунки карткою в термінальній мережі проводяться без комісії, а безготівковий розрахунок апріорі безпечніше і простіше, ніж носіння суми понад 50 тис. грн купюрами у валізі. Якщо ж мова йде про перекази з картки на картку, то вони, як правило, тарифікуються банками.

За перерахування коштів більшість банків стягують комісію, яка залежить від суми платежу. Якщо платити через інтернет-банкінг, комісія складе від 0,1% до 1% суми. Комісія за переказ (у відділенні банку), якщо відкрито рахунок, складе від 0,25% до 3. У багатьох випадках банки встановлюють максимальну суму комісії (500-2000 грн), понад яку плату за транзакцію не стягують. Відкриття рахунку може коштувати від 0 до 200 грн. Як зазначають опитані експерти, в українських банках комісії, як правило, нижче, ніж у банках розвинених країн, де обмеження готівкових розрахунків діють вже давно.

Для мінімізації додаткових витрат при безготівкових розрахунках рекомендується використовувати інтернет-банкінг. У деяких фінустанов для стимулювання онлайн-розрахунків перерахування через інтернет-банкінг проводяться безкоштовно. Якщо при цьому відкриття рахунку теж буде безкоштовним (деякі банки таке практикують), націнка на безготівковий розрахунок буде нульовою. Також можна використовувати наступний спосіб мінімізації витрат: відкриття рахунку в банку одержувача коштів, внесення на нього грошей та їх переклад всередині банку. В результаті відкриття рахунку обійдеться в 50-200 грн або безкоштовно, або за поповнення рахунку комісія не стягується, а за перерахування банк візьме невелику фіксовану суму або проведе безкоштовно.

Фіскальні ризики

Багато українців побоюються, що проведення безготівкових розрахунків на великі суми через банк може зацікавити контролюючі органи і спричинить накладення яких-небудь санкцій. Більше того, нинішнє посилення обмежень на готівкові розрахунки часто трактується як підготовка до запровадження контролю над витратами громадян для їх зіставлення з доходами.

Переведення розрахунків у безготівкову форму призводить до збільшення прозорості для контролюючих органів. Однак таке обмеження вводиться тільки для угод, що вимагають нотаріального засвідчення, які в більшості своїй і так підлягали фінансовому моніторингу, а контролюючі органи без будь-якого праці можуть отримати про них інформацію.

Теоретично у разі виявлення невідповідності між доходами і витратами можливе відкриття справи за статтею 212 Кримінального кодексу — ухилення від сплати податків. Але, на практиці фіскальна служба в найближчому майбутньому навряд чи буде задавати громадянам питання про походження коштів, за винятком хіба що політично мотивованих запитів від податківців.

Сьогоднішні дії керівництва країни абсолютно не системні і досить вибагливі. Такі рішення приносять більше шкоди, ніж користі. Застосовувати світовий досвід в Україні на даному етапі абсолютно неефективно. Для того щоб реально контролювати і зіставляти витрати з доходами, повинен пройти не один десяток років.

Посилення обмеження, по всій видимості, не зробить українську економіку прозоріше. Один тільки цей крок навряд чи істотно скоротить частку тіньової економіки. Для цієї мети необхідний цілий комплекс заходів, що включає інституційні реформи, боротьбу з корупцією та стимулювання реального сектора". Більше того, Євген Копейко не виключає, що після пониження планки готівкових розрахунків частина покупок перейде в тіньову економіку — до тих, хто ні перед ким не звітує.

Обхідний маневр

Після введення з осені 2013 року обмеження готівкових розрахунків у розмірі до 150 тис. грн в Україні з'явилося кілька легальних способів обходу цієї вимоги. Багато фінустанов пропонують таку послугу: безпосередньо на операцію приходить представник банку з документами, що підтверджують відкриття рахунку платнику, одержувачу, платіжку про переведення коштів, квитанцію про зняття коштів і відразу угоду про закриття рахунку. При цьому готівкові через банк не проходять — відбувається лише обмін паперами. Така операція коштує від кількох тисяч гривень. Також, нотаріуси пропонують укладення угод з відкладальною умовою: платіж після операції, тоді як угода відразу реєструється в реєстрі. Для обходу обмежень використовують різноманітні програми розстрочення та кредиту. Також буде практикуватися дроблення чеків для зменшення суми окремого чека нижче 50 тис. грн. Можливо, будуть використовувати нотаріусів для перерахування грошей через їх рахунок.

Громадянам поки не варто побоюватися яких-небудь санкцій за розрахунки готівкою понад встановленого ліміту. Як не дивно, ні Кодексом України про адміністративні правопорушення, ні указом президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", ні іншим законодавством відповідальність фізичних осіб (не підприємців) за порушення перевищення граничних сум розрахунків готівкою не передбачена, в той час як бізнес сплачує штраф 1,7–3,4 тис. грн, а при повторному порушенні — 8,6–17 тис. грн. Але враховуючи посилення обмежень і наміри зменшити рівень готівкових коштів в економіці до 12% до 2020 року, він не виключає, що в майбутньому відповідальність фізичних осіб за порушення порядку проведення готівкових розрахунків буде введена.

Джерело: http://hyser.com.ua/