Що виграє українська економіка, скоротивши кількість свят

Українські депутати знову заговорили про достаток святкових днів і їх негативний вплив на економіку. Залишимо за дужками вплив якості роботи самих народних обранців на ВВП країни і спробуємо оцінити, чи так уже шкодить Україні велика кількість неробочих святкових днів.

Відпочиваємо, тому що багато працюємо

В Україні, на відміну від, скажімо, деяких країн Євросоюзу, неробочих днів справді багато більше. Але саме по собі це порівняння мало, про що говорить. Адже набагато важливіше не кількість вихідних, а умови і правила гри на ринку праці. А тут відмінностей між Україною і Європою набагато більше.

У нашій країні метод оплати праці за фактично відпрацьований час практично не працює. В ЄС за кожну відпрацьовану годину понад норму роботодавець компенсує доплатами, причому, найчастіше в подвійному розмірі. Компанії уважно стежать, щоб не було переробки.

А якщо людина затримуватися на роботі, він тут же цікавляться, в чому причина. В Україні все навпаки. За переробки платять одиниці, тоді як регулярні затримки допізна в офісі - звичайне явище. Нерідко наймач навіть дає прямі усні вказівки попрацювати ще годинку-другу або вийти на роботу у вихідний. Зрозуміло, за «спасибі».

Викорінити цю практику не можуть ні грізні постанови, ні закони. В Україні вже близько 10 років діє закон про погодинну оплату праці. В теорії, він повинен був захистити людей від безкоштовної праці понад належні 8-ми годин. Однак на практиці цей закон ніхто не дотримується. Працівники мовчать, а наймачі вдають, що не помічають.

Друга істотна відмінність наших ринків праці полягає в порядках надання відпустки. Навіть на держпідприємствах працівникам доводиться вибивати покладений щорічний відпочинок. Тому що роботодавець не хоче на час відпустки наймати інших людей або перерозподіляти роботу між колегами відпускника з доплатою.

А адже саме так і поступають в ЄС, коли людина йде у відпустку. В Україні ж можуть зовсім не відпустити на відпочинок або заявити, що курортник повинен виконати свою роботу сам і без оплати. У приватному бізнесі взагалі дуже часто людина йде у відпустку за свій рахунок. І це нікого не дивує.

Самі ледарі

За кількістю офіційних годин європеєць дійсно працює більше. Правда, не у всіх країнах, а тільки в деяких. Наприклад, менше українців працюють французи, іспанці й італійці. І це тільки за офіційними даними, без урахування переробок.

Варто врахувати і ще один важливий фактор. Не секрет, що багато приватних компаній не мають відпусток, зате на новорічні та травневі свята заморожують будь-яку діяльність. При такому підході набігає 10-20 днів альтернативного відпустки. Більш того, багато бізнес-процеси за замовчуванням побудовані з урахуванням такої традиції. Який сенс працювати на свята, якщо і бізнес-партнери, і клієнти в цей період впадають в ділову сплячку.

І адже це ніяк не заважає бізнесу вести успішну діяльність. І вже тим більше, це ніяк не відбивається на ВВП. Так що травневі та новорічні свята не шкодять економіці, а лише дають українцям хоч чимось замінити відсутність відпустки і відпочити, якщо вже цього не виходити домогтися за законом.

Горе-реформаторам святкового календаря спочатку варто було б потурбуватися введенням працюючої системи погодинної оплати праці. А вже потім ламати систему, яка працює і без їх новацій. І оптимізувати кількість святкових і робочих днів.

До тих пір будь-які потенційні вигоди умоглядні і лише створюють для українців додаткові перепони. Адже люди все одно будуть брати відгули і відпустки за свій рахунок, щоб компенсувати «реформи» депутатів. Та й бізнес буде розуміти, що толку від цих «робочих» днів немає, так як все одно працювати в нормальному режимі неможливо.

Джерело: http://minprom.ua/news/237801.html