Що Україна отримала від торгового угоди з Євросоюзом

Бізнесу потрібна стабільність і нормальні торговельні відносини з усіма країнами світу, тоді і експорт, і економіка ростуть без будь-яких реформ і фантазій

У нашій країні дуже багато говорили про необхідність підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом, а ще більше — будували плани на створення зони вільної торгівлі з ЄС. Розмови на тему того, що ринок Старого Світу більш вигідний для України, ніж ринок країн СНД, були страшенно популярні і в 2013-му, 2014-му, і в наступні роки. А коли з 1 січня 2016 року був запущений механізм створення зони вільної торгівлі України з європейськими країнами, було дуже багато оптимістичних прогнозів. Тепер настав час перевірити, наскільки ці прогнози були точними та об'єктивними.

За 2016 рік Україна продала країнам ЄС товарів і надала послуг на суму $16,4 млрд. Це на 3% більше, ніж у 2015 році, але на 21% менше, ніж у 2013 році. У той же час, у 2016 році наша країна продала в Росію товарів всього $6,5 млрд, що на $17,5 млрд менше, ніж в 2013 році.

Не зміг ринок ЄС компенсувати нам втрату ринку Росії, незважаючи на наявність угоди про асоціацію і зони вільної торгівлі. Сам по собі ринок ЄС величезний і значно більше ринку країн СНД, але це не означає, що європейські виробники повинні закривати свої заводи, щоб розчистити місце для української продукції, або європейські фермери повинні зменшувати виробництво продуктів, щоб наша країна могла продати більше в Європу свої.

Угода про Асоціацію не скасовує найголовніше — конкуренцію. А конкуренція завжди безкомпромісна і жорстока. От і зараз те ж саме вийшло з українським експортом у країни ЄС.

Якщо порівняти структуру експорту нашої країни в країни ЄС за 2016 і 2013 рік, то чітко помітно, що останнім часом різко зросла частка експорту аграрної продукції. Якщо чотири роки тому частка експорту з України аграрної продукції в країни ЄС була на рівні 12%, то в 2016 році вона досягла 38%. Те ж саме спостерігається і з експортом чорних металів. У той же час, якщо в 2013 році близько 31% всього експорту з України в ЄС становила продукція машинобудування, то в 2016 році цей показник впав до 6%.

Дуже складно українським виробникам конкурувати на європейському ринку, І це логічно. Компанії Старого Світу — це, як правило, транснаціональні корпорації, які впливають на всю світову економіку. Для них українські компанії — це дрібні партнери, які не дуже й потрібні.

Зараз головний наш експорт в Європу — це чавун, залізна руда, кукурудза і соняшникову олію. Продавати готові продукти харчування в країнах ЄС складно навіть самим членам Євросоюзу.

Польща веде жорстку боротьбу на ринку Німеччини, але часто програє. У самому ЄС конкуренція між виробниками жорстка і не завжди чесна. Так що українським компаніям доводиться добре битися, щоб включитися в цю боротьбу. Тому на даний момент наша країна може і буде постачати в ЄС сировину. Оскільки цей товар потрібен тим же великих транснаціональних європейським компанія, але вони не погодяться поділитися своїм ринком збуту готової продукції в догоду українським компаніям. І в цьому немає нічого не звичайного. Це просто бізнес.

На сьогоднішній момент, наша країна може робити ставку тільки на нарощування експорту сировини в країни Євросоюзу. Це реально і справді можна розвивати, і за це Україні ЄС згоден платити. Але продаж готових товарів у Європу для України малоперспективна.

Є, правда, ще один напрямок розвитку бізнесу Україна-ЄС — виробнича кооперація — коли українські компанії за давальницькими схемами виконують замовлення для європейських компаній. Так, наприклад, українські компанії збирають побутову техніку європейських брендів, роблять дроти і комплектуючі для європейських приладів і машин, шиють одяг під європейськими брендами.

Такого роду співробітництво має право на майбутнє, і європейські компанії в цілому на це згодні. Вони фактично отримують можливість за рахунок дешевого робітника праці в Україні підвищувати рентабельність свого бізнесу. І, при цьому, українські товари не заважають їм конкурувати в Євросоюзі.

Завжди хочеться економічного дива, але реальність далека від чудес. Бізнес завжди робити важко, але ще важче робити бізнес, коли в країні хаос і бардак, а розмови про реформи вже носять відверто знущальний характер. Бізнесу потрібна стабільність і нормальні торговельні відносини з усіма країнами світу, тоді і експорт, і економіка ростуть без будь-яких реформ і фантазій.

Джерело: http://ubr.ua/