Харчування в період проведення польових робіт

Жнива – гаряча пора на сільгосппідприємствах. Тож для забезпечення безперервної роботи осіб, які в них задіяні, більшість підприємств організують їх харчування. Причому не тільки своїх працівників, а й осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами (наприклад, комбайнери, трактористи-машиністи, які працюють за договорами підряду, тощо). Деякі сільгосппідприємства годують таких осіб безплатно, беручи всі витрати з харчування на себе. На інших підприємствах фізособи сплачують повну вартість харчування або його частину. Від цих нюансів залежить порядок оподаткування та бухобліку операцій із надання харчування. Тож у наступних статтях ми розповімо про особливості організації харчування на сільгосппідприємстві, документальне оформлення, оподаткування та відображення в бухобліку операцій із надання харчування.

Харчування працівників підприємства

Чинне законодавство не зобов’язує сільгосппідприємства забезпечувати харчуванням працівників на час проведення польових робіт. Тому це – добра воля керівництва підприємства.

Харчування працівників може бути як безплатне (за рахунок коштів підприємства), так і платне (вартість харчування зазвичай утримують із зарплати працівників).

Порядок надання харчування має бути прописаний у розпорядчому документі, наприклад наказі керівника. У такому наказі слід указати:

• категорії осіб, які мають право отримувати харчування (наприклад, тільки працівники або й особи, що працюють за цивільно-правовими договорами);
• форму оплати (безплатне харчування, часткова чи повна оплата);
• місце отримання харчування (столова підприємства, за місцем виконання робіт тощо);
• порядок розрахунків за харчування при частковій чи повній його оплаті тощо.

Харчування за рахунок підприємства

Як передбачено ст. 7 Закону від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці», керівник підприємства (роботодавець) може за власні кошти додатково встановлювати працівникові в колективному договорі (угоді, трудовому договорі) пільги та компенсації, не передбачені законодавством. Безплатне харчування або харчування з частковою оплатою є однією з таких пільг.

Чинне законодавство не регулює порядок видачі та обліку пільгового харчування. Рекомендуємо передбачити можливість надання харчування в колдоговорі або індивідуальних трудових договорах в розділі «Оплата праці» або «Гарантії, пільги та компенсації» (це вигідно з точки зору оподаткування, див. наступну статтюі). Порядок надання харчування можна оформити додатком до колдоговору, де мають визначатися розміри пільгового харчування, порядок його отримання та обліку. Такий додаток має бути затверджений керівником підприємства та узгоджений із представником трудового колективу.

Додаток має містити таку інформацію:

• коло працівників, яким надається пільга (усі працівники підприємства або тільки задіяні на певних роботах);
• порядок та місце отримання харчування;
• форма оплати (безплатне, з частковою оплатою);
• при харчуванні з частковою оплатою — строки та порядок розрахунків за харчування, надане працівнику.

Працівникам можуть видаватися спеціальні талони на харчування. Факт надання харчування може також підтверджуватися спеціальними відомостями з підписами працівників, яким надано харчування.

Харчування з утриманням із зарплати

Якщо підприємство забезпечує працівників харчуванням із наступним утриманням його вартості із зарплати, тоді воно повинне отримати їх згоду на таке утримання. Для цього працівники можуть написати відповідні заяви на ім’я керівника підприємства.

У такому разі протягом місяця харчування надається на підставі спеціальної відомості, у якій працівники розписуються про отримання харчування. У кінці місяця на підставі цієї відомості та заяв працівників вартість наданого харчування утримується з їхньої зарплати.

Харчування інших осіб

Порядок забезпечення харчуванням осіб, які не є працівниками підприємства, як правило, прописують у розпорядчому документі (наприклад, наказі керівника підприємства).

Передача послуг із харчування здійснюється шляхом складання акта наданих послуг у довільній формі.

Харчування за принципом «шведського столу»

Якщо підприємство забезпечує працюючих безплатним харчуванням і не бажає його персоніфікувати (тобто вести облік з’їденого кожною особою), воно може організувати харчування за принципом так званого «шведського столу», причому як для працівників, так і для непрацівників підприємства.

Цей варіант найбільш вигідний з точки зору обкладення ПДФО (про це читайте в статті «Оподаткування вартості харчування працівників»), тому підприємство повинне мати достатні документальні підтвердження, що дохід не можна персоніфікувати. Для цього рекомендуємо видати наказ по підприємству, у якому зазначити, що харчування здійснюється за принципом «шведського столу» і працівник має право вибору страв за принципом самообслуговування. Бажано мати меню-асортимент страв, де об’єднуються всі страви без наведення ціни та виходу страви.

Звісно, працівники не повинні розписуватися ні в яких документах про те, що вони отримали харчування. Продукти списуються на витрати за накладною-вимогою або актом на списання.

Також читайте:

«Надання харчування: обкладаємо ПДВ та податком на прибуток»
«Харчування працiвників: облiковий аспект»