Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

РРО у підприємця при здійсненні двох видів деяльності


Підприємець - платник єдиного податку другої групи здійснює два види діяльності: роздрібну торгівлю у магазині і здачу житла в оренду за готівковий розрахунок. У IV кварталі 2015 року сукупний дохід від роздрібної торгівлі перевищив 1 млн грн., і з 1 січня 2016 року підприємець почав застосовувати РРО. Чи потрібно йому з зазначеної дати і орендні платежі проводити через РРО?

Для початку зазначимо, що застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) у роздрібному магазині підприємець почав вчасно - відповідно до вимог п.296.10 ст.296 ПКУ. І у наступних періодах, вже незалежно від суми отриманого доходу, підприємець повинен застосовувати РРО (поки буде перебувати на спрощеній системі оподаткування). Що стосується проведення через РРО орендних платежів, то з ними не все так однозначно, як хотілося б.

Нагадаємо, що Закон про РРО чітко визначає сфери господарської діяльності, при здійсненні яких застосовуються РРО: торгівля, громадське харчування та послуги, якщо розрахунки здійснюються в готівковій та / або безготівковій формі (за платіжними картками, чеками, жетонами тощо.). А ось п. 296.10 ст. 296 ПКУ, що визначає умови застосування / незастосування РРО підприємцями-єдиноподатниками другої і третьої груп, пов'язує обов'язковість застосування РРО цими суб'єктами виключно з досягненням в календарному році доходу понад 1 млн грн., отриманого «незалежно від обраного виду діяльності».

Разом з тим, на глибоке переконання автора, якщо підприємець-єдиноподатник заробив 1 млн грн. доходу згідно з п.296.10 ст.296 ПКУ і почав застосовувати РРО, то він зобов'язаний виконувати вимоги Закону про РРО на загальних підставах.

Щоб не дражнити фіскальні органи, підприємцю при наявності РРО не важко проводити через нього і готівку орендні платежі. Але якщо він цього не робив і тепер хоче захиститися від можливих претензій перевіряючих, порятунок потрібно шукати в доведенні наступного: оренда не є товаром або послугою. Оренда пов'язана з отриманням пасивного доходу, і норми Закону про РРО на цей вид діяльності не поширюються. За підтвердженням цього висновку слід звернутися  до ЦКУ і Положення № 637.

ЦКУ присвячує оренді окрему гл.58 «Найм (оренда)», і по суті, і по формі відокремлюючи її від послуг. Згідно з ч.1 ст.759 за договором найму (оренди) орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Правовідносини, що виникають при наданні послуг, описані в гл.63 «Послуги. Загальні положення »ЦКУ. Відповідно до ч.1 ст.901 ЦКУ за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується її сплатити.

На жаль, ЦКУ прямо не називає оренду пасивним доходом. Але це нічого не змінює. Важлива суть, а саме: послуга виникає в процесі вчинення певної дії або здійснення діяльності, а при оренді всяка фізична діяльність відсутня. Відсутність діяльності і є основною ознакою пасивного доходу.

Тепер звернемося до п.1.2 Положення № 637, в якому міститься визначення «готівкова виручка». Згідно з цим визначенням виручку можна розділити на дві групи готівкових надходжень:

  • грошові кошти від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто торгова виручка;
  • позареалізаційні надходження від операцій, безпосередньо не пов'язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема орендні платежі.

І хоча Положення № 637 також прямо не називає орендні платежі пасивним доходом, воно в цій іпостасі кваліфікує їх по суті, відокремлюючи від виручки за товари, роботи, послуги.

Тетяна СУШАЛЬСКА,
редактор

Опубліковано в БУХГАЛТЕРІЇ № 9 (1204) від 29 ЛЮТОГО 2016 року

Джерело: http://www.buhgalteria.com.ua/Answer....

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали