Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Возврат предоплаты, признанной судом безосновательной: когда оформлять РК?

22.11.2019 240 0 0

Покупатель перечислил поставщику предоплату. На дату ее получения поставщик оформил и зарегистрировал в ЕРНН налоговую накладную (далее – НН). На основании этой НН покупатель отразит налоговый кредит по НДC. Впоследствии по решению суда такая предоплата была признана безосновательно полученной. А значит, сумма этой предоплаты должна быть возвращена покупателю. 

Разумеется, в такой ситуации возникает вопрос, когда покупатель должен откорректировать налоговый кредит: на дату вступления в силу решения суда или на дату возврата предоплаты (ее части)?

Согласно разъяснению налоговой в ИНК № 978, на дату возврата предоплаты (ее части) поставщик должен составить РК для уменьшения налоговых обязательств, отраженных в НН, которая была оформлена и зарегистрирована на дату «безосновательного получения» предоплаты. Причем если предоплата возвращается частично, такой РК составляется на сумму, возвращенную покупателю. То есть РК оформляется на дату возврата предоплаты (ее части) покупателю.

Теперь что касается кода причины корректировки. Поскольку в данной ситуации возврат предоплаты осуществляется на основании решения суда, код причины корректировки зависит от сути хозяйственной операции (например, если речь идет о возврате предоплаты в связи с невыполнением условий договора поставки, в РК указывается код «103»).


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.10.2019 р. № 978/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку коригування податкового кредиту у разі повернення постачальником передоплати, що визнана безпідставно отриманою за рішенням суду, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правила складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної регулюються статтями 201 та 192 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015  № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі - Порядок № 1307).

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 Кодексу).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

  • постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
  • отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу).

Пунктом 23 Порядку № 1307 передбачено зазначення у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування коду причини коригування, який відповідає причині, з якої здійснюється таке коригування.

Отже, у разі виникнення підстав для коригування податкових зобов'язань, визначених пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, постачальник складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату виникнення податкових зобов'язань за операцією.

У графі 2.1 розділу Б такого розрахунку коригування зазначається код причини коригування, який відповідає причині, з якої здійснюється таке коригування (у разі, якщо коригування здійснюється на підставі судового рішення, графа 2.1 заповнюється виходячи з того, у зв'язку з чим суд прийняв таке рішення, та виходячи із суті господарських операцій, які здійснюються у зв'язку з його виконанням, підтверджених відповідними бухгалтерськими документами).

Як зазначено у запиті, на рахунок підприємства надійшли кошти від приватного виконавця як часткове погашення заборгованості за судовою справою.

На дату повернення частини коштів постачальник має скласти розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, що була складена постачальником на суму отриманої передоплати.

Такий розрахунок коригування має бути складений на суму коштів, що надійшли на рахунок підприємства, та підлягає реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому статтею 192 Кодексу.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Відповідно до статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу

Лучшие материалы