Возможна ли ускоренная амортизация для ОС, введенных в эксплуатацию до ее установления

Плательщик налога на прибыль вправе использовать минимально допустимые сроки амортизации, предусмотренные п. 43¹ подраздела 4 р. XX НКУ, к основным средствам, введенным в эксплуатацию еще до момента вступления в силу данной нормы - с 01.01.2020 по 22.05.2020. Конечно, при условии, если такие основные средства не были в использовании.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

12.06.2020 № 2410/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо використання мінімально допустимого строку амортизації до об'єктів основних засобів, що були введені в експлуатацію за період з 01.01.2020 р. по 22.05.2020 р. та підтвердження первинними документами факту їх невикористання та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у редакції, чинній з 23.05.2020 р., повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п. 43 і підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

• четвертої групи (машини та обладнання) та п'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;
• третьої групи (передавальні пристрої) та дев'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п'ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

• введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
• не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний:

• збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;
• зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

При застосуванні положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Таким чином, платник податку на прибуток має право використовувати мінімально допустимі строки амортизації до основних засобів, введених в експлуатацію з 1 січня 2020 року по 22.05.2020 за умови що такі основні засоби не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Платники податку мають право провести перерахунок сум амортизації щодо зазначених об'єктів, які зазначені у Декларації за І квартал 2020 року, та врахувати результати перерахунку вже в Декларації за півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

Стосовно підтвердження первинними бухгалтерськими документами факту невикористання основних засобів.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже для визначення первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти невикористання основних засобів з ціллю застосування податкової амортизації відповідно до вимог п. 43-¹ підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень», слід керуватись нормативними документами та роз'ясненнями Міністерства фінансів України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.