Упрощенная система налогообложения ФЛП в случае прекращения предпринимательской деятельности и повторной регистрации ФЛП

Прекращение предпринимательской деятельности
Налогообложение семейного ФХ, созданного предпринимателем
Освобождение субъекта хозяйствования от уплаты земельного налога

Зарегистрированное в установленном порядке физическое лицо – предприниматель имеет право зарегистрироваться плательщиком единого налога в порядке, определенном пп. 298.1.1–298.1.4 ст. 298 НКУ и при условии соблюдения требований, установленных для плательщиков единого налога главой 1 раздела XIV НКУ.

При осуществлении расчетов за товары (услуги) физические лица – предприниматели – плательщики единого налога второй группы, объем дохода которых в течение календарного года превысил 1 000 000 гривен, обязаны при осуществлении своей хозяйственной деятельности начать применение РРО.
 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ 

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ 

від 21.06.18 р. № 2752/ІПК/08-01-13-02-08

Застосування спрощеної системи оподаткування фізособою-підприємцем у разі припинення підприємницької діяльності та повторної реєстрації підприємцем

Головне управління ДФС у Запорізькій області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянуло лист та в межах компетенції повідомляє, що консультація надається з урахуванням норм податкового законодавства, які є чинними на даний час.

Щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичною особою – підприємцем у разі припинення підприємницької діяльності та повторної реєстрації фізичною особою – підприємцем

Відповідно до част. 8 ст. 4 Закону України від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи.

Підпунктом 6 пункту 11.18 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 р. № 1588, визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», розділу IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.14 р. № 1162, згідно з якими платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток.

З огляду на зазначене після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності, та зобов’язана забезпечити остаточні розрахунки з податків та єдиного внеску від провадження підприємницької діяльності.

Взяття на облік фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755 (п. 65.1 ст. 65 ПКУ).

При цьому нова реєстрація фізичної особи – підприємця не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно з п. 298.1 ст. 298 ПКУ порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до пп. 298.1.1–298.1.4 ст. 298 ПКУ.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Таким чином, зареєстрована в установленому порядку фізична особа – підприємець має право зареєструватися платником єдиного податку у порядку, визначеному пп. 298.1.1–298.1.4 ст. 298 ПКУ та за умови дотримання вимог, встановлених для платників єдиного податку главою 1 розділу XIV ПКУ.

Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (обсяг доходу понад 1,0 млн грн. на рік) у разі припинення підприємницької діяльності та повторної реєстрації фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 000 000 гривень, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО.

При цьому якщо зазначені особи, які до припинення підприємницької діяльності (переходу на сплату інших податків та зборів) перевищили встановлений обсяг доходу, а потім повторно зареєструвались платниками єдиного податку, то такі особи зобов’язані застосувати РРО у всіх наступних податкових періодах протягом їх реєстрації незалежно від подальших змін обсягів доходу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.