Учетные и налоговые последствия операции по возврату экспортируемого товара

ГУ ГФС в Днепропетровской области в консультации для юридических лиц от 17.10.2016 г. предоставила разъяснение относительно корректировки суммы дохода при возвращении экспортированного товара.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області розглянуло звернення від 14.09.2016 №207/14.09 ______ щодо коригування суми доходу при поверненні експортованого товару і у відповідності до положень статті 52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями, далі – ПКУ) у межах компетенції і повноважень повідомляє наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок формування об’єкту оподаткування з податку на прибуток викладено у статті 134 розділу III ПКУ.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.

Формування та критерії визнання доходу встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі – П(С)БО №15).

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (пункт 5 П(С)БО №15).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі – П(С)БО №16).

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (пункт 7 П(С)БО №16).

Оскільки при переході права власності на раніше експортовані товари в обліку підприємства - експортера виникли доходи та витрати відповідно до норм П(С)БО №15 та П(С)БО №16, то при поверненні цих товарів їх величина повинна бути відкоригована.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за №515/4736 (далі – П(С)БО №21).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО №21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Згідно пункту 6 П(С)БО №21 на кожну дату балансу:

а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;

б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції;

в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.

Заборгованість нерезидента по сплаті за експортований товар відповідно до пункту 4 П(С)БО №21 є монетарною статтею, адже монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Відповідно до П(С)БО №21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу (пункт 8 П(С)БО №21).

Згідно листа підприємства експортування товару здійснилось за ВМД від 11.08.2015, повернення товару – за ВМД від 18.08.2015, тобто дата баланса для перерахунку курсових різниць як для монетарних статей між операціями відвантаження та повернення товару відсутня.

Таким чином, курсові різниці від перерахунку монетарної статті на дату баланса після переходу права власності на товар до його повернення постачальнику не виникають.

В зв’язку з поверненням товару постачальнику стаття балансу про дебіторську заборгованість нерезидента визнається немонетарною та відображається в балансі за історичною собівартістю, тобто за курсом на дату виникнення такої дебіторської заборгованості (дату відвантаження експортованого товару).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, при поверненні товарів курсові різниці не виникають у разі зміни курсу іноземної валюти, дохід коригується на суму вартості повернутого товару по курсу на дату його відвантаження на експорт.

Щодо відображення вартості експортованого товару в декларації з податку на додану вартість та вартості коригування суми експорту при його поверненні слід зазначити наступне.

Вивезення товарів за межі митної території України є об'єктом оподаткування ПДВ (пункт 185.1 статті 185 ПКУ).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (а у разі здійснення контрольованих операцій – не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (пункт 188.1 статті 188 ПКУ).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою (підпункт «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства (пункт 187.1 статті 187 ПКУ).

Тому, саме на дату фактичного вивезення товарів за межі України, зафіксовану в митній декларації, експортер складає податкову накладну.

Отже, вартість експортованих товарів у повному обсязі має бути відображена у складі показника рядка 2.1 (з 01.01.2016 рядок 2) «операції з вивезення товарів за межі митної території України» податкової декларації з ПДВ за той звітний період, на який припадає фактичне вивезення товарів, зафіксоване в митній декларації, у випадку викладеному ТОВ «С.Л.Г.» – серпень 2015 року.

Факт повернення експортованих товарів в податковому та митному законодавстві регулюється наступними нормами.

Митний режим реімпорту, передбачений пунктом 3 частини другої статті 78 Митного кодексу України (далі – МКУ) – це повернення товарів, які раніше були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення), і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися в митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Згідно із статтею 77 глави 14 МКУ реімпорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, повернення експортованого товару є реімпортом.

Відповідно до пункту 206.3 статті 206 ПКУ операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 МКУ, що оподатковуються податком на додану вартість за ставкою, визначеною підпунктом 94.1.1 пункту 194.1 статті 194 ПКУ, тобто за ставкою 20 відсотків.

Під час складання податкової звітності з ПДВ в частині формування податкового кредиту, по проведеним операціям з реімпорту, необхідно враховувати пункт 198.1 статті 198 ПКУ, яким передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, за якими не здійснюється нарахування ПДВ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196, підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 та пункту 197.11 статті 197 ПКУ).

Отже, платник податків при ввезенні на митну територію України раніше експортованих товарів у митному режимі реімпорту включає суму ПДВ, сплачену під час розмитнення таких товарів, до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації.

Таким чином, в податковій декларації з ПДВ платнику слід відображати операції і з експорту, і з реімпорту незважаючи на те, що реалізація та повернення товару відбулися в одному і тому ж  звітному періоді. При цьому, коригування суми експорту, в частині повернутого товару, не проводиться.

Додатково:

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункт 14.1 стаття 14 ПКУ).

Згідно з положеннями статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Для отримання необхідної інформації і вичерпних усних відповідей з питань податкового законодавства Ви маєте можливість звертатись до контролюючого органу, в якому Ви, як платник податків, перебуваєте на обліку та Інформаційно – довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно - довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год.00хв. до 20 год.00хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповіді також надаються Контакт-Центром Державної фіскальної служби України факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (idd@minrd.gov.ua).