Турсбор после предоставления услуг по проживанию: какая ответственность

Туристический сбор: база взимания и порядок отчетности

Туристический сбор: уплачиваем и отчитываемся

Невыполнение плательщиком туристического сбора обязательства по уплате туристического сбора в порядке, установленном НКУ, решением соответствующего сельского, поселкового, городского совета или совета объединенной территориальной общины, созданная в соответствии с законом и перспективным планом формирования территорий общин, - влечет наложение штрафа в размере 50 НМДГ (850 грн).

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 20.03.2019 р. № 1124/ІПК/04-36-12-04-21

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області на звернення Товариства про нарахування туристичного збору (далі - Збір), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є податковим агентом щодо справляння Збору.

Товариство зацікавлене з'ясувати практичне застосування вимог Кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо порядку справляння Збору:

1. Як розрахувати суму Збору у випадку тимчасового розміщення строком менше ніж пiвдоби, тобто під час надання послуги ранній заїзд/пізній виїзд. Чи може сума Збору за пiвдоби розраховуватись як 50% відповідної ставки.

Базою справляння Збору відповідно до п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 Кодексу є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.

Кодексом не передбачений інший, ніж доба, період проживання для визначення бази оподаткування Збором.

Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим в Мін'юсті 02.04.2004 за № 413/9012 (далі - Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносити між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами), та готелями, виконавцями цих послуг.

Відповідно до пункту 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години - 12 год. 00 хв. поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.

Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, зазвичай одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 год. 00 хв. дня, наступного за днем прибуття споживача.

Враховуючи викладене вище, відлік доби проживання розпочинається з 12 год. 00 хв. дня прибуття (заїзду) та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.
Кодексом не встановлено залежність тривалості доби від фактичного терміну проживання у місці розміщення (ночівлі).

У разі раннього заїзду до місця проживання (до 12 год. 00 хв. дня прибуття) та пізнього виїзду (після 12 год. 00 хв. дня виїзду) для цілей оподаткування Збором до кількості днів проживання додається дві доби (по одній добі за перевищення розрахункової години при заїзді та виїзді з місця проживання).

2. Яким чином буде здійснюватись повернення надмірно перерахованого Збору? Яким чином здійснюється повернення/доплата туристичного збору, у разі зміни платником номерів з різних цінових категорій, за якими встановлені різні ставки туристичного збору, якщо ставка туристичного збору встановлена диференційовано в залежності від вартості послуг проживання (ночівлі)?

Відповідно до п.п. 268.6.3. п.268 ст. 268 Кодексу у разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з п.43.3 ст.43 Кодексу обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Грошовим зобов’язанням відповідно до п.п.14.1.39. п.14.1. ст.14 Кодексу є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання.

Особливість справляння Збору полягає у тому, що обов’язок щодо нарахування податкового зобов’язання зі Збору та сплати його до відповідного місцевого бюджету у встановлені Кодексом терміни має податковий агент, а платник Збору сплачує його податковому агенту.

Якщо сплата Збору та необхідність у поверненні помилково та/або надміру сплаченої суми Збору виникла у межах одного звітного кварталу (податковим агентом не здійснені нарахування Збору за цей звітний квартал та сплата Збору до місцевого бюджету), то повернення податковим агентом платнику Збору зайво сплаченої ним суми відбувається в межах взаємовідносин, що регулюються Цивільним кодексом України.

3. Чи може податковий агент прийняти за безготівковим розрахунком попередню оплату за послуги проживання без туристичного збору, а туристичний збір справити окремо готівкою з використанням РРО. Яким чином прийняти окремо від послуги розміщення туристичний збір з використанням РРО. Чи можливо у розрахунковому документі відобразити тільки туристичний збір, як позицію у номенклатурі товарів/послуг.

Порядок проведення оплати за послуги організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків) визначено Постановою КМ України, від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Кодексу платники Збору сплачують суму Збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють Збір за
ставками, у місцях справляння Збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної ради.

Своєю чергою, розміщення платника Збору у місцях проживання (ночівлі) здійснюється виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним Збору, та рішення відповідної ради (п.п. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 Кодексу).

У податкового агента як суб’єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов’язань зі Збору, зважаючи на норму п. 44.1 ст. 44 Кодексу, має бути підтверджуючий первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником Збору.

Форма сплати Збору Кодексом не регулюється.

4. Чи несе відповідальність податковий агент та яку, за прийняття туристичного збору, разом з оплатою послуг розміщення після їх надання (тобто не авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням), у разі якщо такий туристичний збір сплачено податковим агентом своєчасно?

За невиконання платником Збору зобов’язання із сплати Збору та порушення податковим агентом порядку та/або особливостей справляння та/або сплати Збору передбачено накладання штрафу відповідно до ст. 16317 «Порушення порядку справляння та сплати туристичного збору» Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУАП).

Відповідно до ст. 255 КУАП притягнення до відповідальності платника податків відбувається органами внутрішніх справ (Національною поліцією), податкового агента - органами державної податкової служби.

Порядок винесення постанов та розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачено КУАП.

Отже, тимчасове розміщення платника Збору у місцях проживання (ночівлі) не може здійснюватися без сплати Збору за умови, що такий Збір встановлено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).