Співвласник багатоквартирного будинку зіпсував несучу конструкцію будинку: як притягти його до відповідальності
08.02.2016 7873 1 1
На жаль, не всі власники квартир сумлінно виконують обов’язки співвласників багатоквартирного будинку. Чимало з них не сплачують внесків, не беруть участі в спільних витратах на утримання будинку, а подекуди й завдають матеріальної шкоди самому будинку та майну інших співвласників. У статті поговоримо про те, як діяти іншим співвласникам, якщо один із них зіпсував несучу конструкцію будинку: з’ясуймо, за що та в якому обсязі повинен відповідати такий порушник, як притягти його до відповідальності, на що слід звернути увагу співвласникам для ефективного захисту своїх прав…
Пошкоджено несучу конструкцію будинку: чиї права порушено?
Отже, уявімо, що діями одного з власників квартир у будинку порушено цілісність несучої конструкції будинку чи пошкоджено її іншим чином. Передусім необхідно з’ясувати, хто матиме право пред’являти претензії до порушника. Для цього нагадаймо, чиєю власністю є несучі конструкції багатоповерхового будинку.
Несучі конструкції будинку належать до спільного майна багатоповерхівки1, а останнє згідно із ч. 1 ст. 5 Закону № 417-VIII є спільною сумісною власністю співвласників. Отже, пошкодження несучої конструкції є порушенням прав кожного зі співвласників будинку, незалежно від місця розташування його квартири в будинку та від того, чи заподіяно шкоди безпосередньо цій квартирі — адже в будь-якому випадку пошкоджено майно, співвласником якого він є.
1 Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. № 417-VIII (далі — Закон № 417-VIII) і ч. 2 ст. 382 ЦКУ.
Окрім того, претензії щодо пошкодження несучої конструкції будинку може пред’явити й ОСББ. Так, за змістом ч. 1 ст. 17 Закону № 2866-III, для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов’язків об’єднання має право вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об’єднання з вини власника чи інших осіб, які користуються його власністю, і звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки.
Підсумуємо
Пред’явити претензії з відповідними вимогами до особи, що пошкодила несучі конструкції будинку, — як у позасудовому, так і в судовому порядку, — має право кожен співвласник, а також ОСББ як орган, уповноважений на такі дії прямою нормою ст. 17 Закону № 417-VIII. Окрім того, якщо внаслідок пошкодження несучої конструкції було заподіяно шкоду майну чи здоров’ю інших осіб — не співвласників будинку (наприклад, було зіпсовано майно осіб, що орендують квартиру в будинку тощо), такі особи також мають повне право вимагати від порушника відновлення своїх порушених прав.
Якими саме можуть бути вимоги зазначеного кола осіб до співвласника, що пошкодив несучу конструкцію будинку, та які умови притягнення його до відповідальності, з’ясуймо далі.
Умови притягнення до цивільно-правової відповідальності
Аби повною мірою зрозуміти умови притягнення співвласника до відповідальності за заподіяння шкоди несучим конструкціям будинку, з’ясуймо юридичну природу такої відповідальності.
Передусім необхідно звернути увагу на те, що в законодавстві України передбачені різні види юридичної відповідальності — цивільна, адміністративна, кримінальна тощо. Одне й те саме протиправне діяння може мати наслідком застосування до порушника відразу декількох видів юрвідповідальності. Коли говоримо про обов’язки співвласника відшкодувати заподіяну ним матеріальну й немайнову (моральну) шкоди перед рештою співвласниками (іншими особами, яким заподіяно таку шкоду), це означає, що йдеться про цивільну відповідальність такого співвласника. Про випадки притягнення цього співвласника до адміністративної та кримінальної відповідальності поговоримо пізніше.
Цивільна відповідальність поділяється на 2 види:
- договірна (коли одна особа порушує умови договору, укладеного з іншою особою);
- позадоговірна (коли особа-порушник й особа, яка постраждала від порушення, не перебувають у договірних відносинах).
Обов’язок кожного співвласника багатоквартирного будинку — не порушувати цілісності несучих конструкцій такого будинку — не є договірним, а витікає із загальної природи права власності на багатоквартирний будинок. Цей підхід не змінюється й у тому випадку, коли співвласниками багатоквартирного будинку було утворено ОСББ, що діє на підставі статуту.
Таким чином, порушник нестиме позадоговірну відповідальність за завдання майнової шкоди. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені правилами ст. 1166 ЦКУ, згідно із якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи,відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, котра завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Зверніть увагу
Хоча зазначена вище норма ст. 1166 ЦКУ й установлює принцип презумпції винуватості, за яким імовірний порушник має доводити відсутність своєї вини, це не позбавляє співвласників обов’язку при зверненні до суду надати відповідні докази вини відповідача. А пов’язано це з тим, що за загальними нормами цивільного судочинства кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За інших умов у позові буде відмовлено за необґрунтованістю. Так, Приморський районний суд міста Одеси рішенням від 17.12.2014 р. у справі № 1522/25465/12 відмовив у задоволенні позову про відшкодування шкоди, що завдана внаслідок перепланування, зазначивши, що «…навіть допускаючи наявність факту завдання шкоди майну відповідачки, суд не отримав об’єктивних доказів того, хто є винним у його настанні, а також доказів протиправної поведінки ОСОБА_1».
Розгляньмо детальніше зміст процитованої ст. 1166 ЦКУ. Головними елементами, які сукупно дають підстави для притягнення правопорушника до цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду, є:
1) Неправомірні дії особи. У нашому випадку такі дії з боку співвласника можуть полягати в порушенні обов’язків забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати його за призначенням; дотримуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; забезпечувати додержання вимог житлового й містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин тощо. Наведений перелік обов’язків закріплено в ст. 7 Закону № 417-VIII.
Наприклад: власник квартири в будинку, де створено ОСББ, зобов’язаний утримувати в належному стані спільне майно такого будинку. До складу цього майна належить і несуча конструкція будинку. Отже, якщо такий співвласник вирішив знести частину конструкції, щоб прибудувати балкон, такі його дії є неправомірними.
2) Наявність шкоди, заподіяної неправомірними діями. Зауважимо: у нашому випадку така шкода може полягати не лише в безпосередньому псуванні несучих конструкцій будинку. Це і шкода, яку надалі спричинило пошкодження несучих конструкцій, заподіяна як іншому спільному майну будинку, так і особистому майну громадян чи їх здоров’ю, а також моральна шкода.
Наприклад: співвласник здійснив незаконне перепланування квартири, пошкодив несучу стіну, а в результаті було заподіяно шкоду майну мешканців сусідньої квартири.
3) Вина особи в заподіянні шкоди, яка може проявлятися у формі протиправного умислу чи необережності. Пошкодження несучих конструкцій найчастіше трапляється саме через протиправну необережність. Остання, своєю чергою, може проявлятися у формі самовпевненості (співвласник розумів, що порушує ті чи інші норми, однак легковажно розраховував, що це не призведе до негативних наслідків) або недбалості (співвласник міг і повинен був передбачити можливі наслідки своїх діянь, однак цього не зробив).
4) Причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та наслідками, що настали. Самого факту порушення тих чи інших обов’язків співвласником, безумовно, буде недостатньо для притягнення його до відповідальності. Для цього, окрім усього іншого, необхідно буде довести, що пошкодження несучих конструкцій виявилося наслідком саме протиправної поведінки конкретного співвласника.
Наприклад: порушенням із боку співвласника буде проведення утеплення зовнішньої стіни будинку без дозволу інших співвласників. Однак аби змусити порушника відшкодувати заподіяні збитки, якщо такі є, має бути встановлений причинний зв’язок між його діями та шкодою, що настала.
На необхідності всіх названих елементів для притягнення особи до цивільної відповідальності наголошується в постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 2. Так, у п. 2 зазначеної постанови суд указує:
«…розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, якщо дії останньої були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи. Таким чином, обов’язковою умовою для виникнення деліктної відповідальності є наявність у сукупності таких складових — наявність в особи шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв’язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина».
Чого та в якому порядку можна вимагати від порушника
Звісно, у будь-якій ситуації оптимальним варіантом буде вирішення конфлікту мирним шляхом. Тому першим кроком інших співвласників й ОСББ має бути спроба врегулювання відносин із порушником у позасудовому порядку. Правомірним буде вимагати від порушника:
- припинити будь-які дії, що призводять до руйнування несучих конструкцій будинку;
- власним коштом забезпечити повернення спільного майна до попереднього стану;
- відшкодувати збитки, заподіяні як спільному майну, так і майну (здоров’ю) окремих громадян;
- інші вимоги, залежно від умов конкретної ситуації.
Наведімо декілька прикладів.
Уявімо, що співвласник однієї з квартир пошкодив стіну, суміжну з іншою квартирою, зіпсувавши майно її мешканців. Очевидно, що в такому випадку будуть доцільними всі умови настання цивільної відповідальності, описані вище. Отже, потерпілі власники сусідньої квартири матимуть право вимагати від горе-сусіда, по-перше, припинення подальших дій, які призводять до руйнування стіни, а по-друге, проведення ремонту з метою повернення стіни до попереднього стану власними силами або ж сплати коштів, необхідних для такого ремонту, — на власний вибір.
Або ж інша ситуація — власник однієї з квартир самовільно встановив на фасадну стіну будинку кондиціонер, однак роботи з його встановлення виявилися неякісними, у результаті чого зовнішню стіну будинку та балкон сусідньої квартири було пошкоджено. Це, як і в попередній ситуації, надасть право співвласникам «пошкодженої» квартири вимагати в порушника відшкодування збитків, проведення ремонтних робіт. Окрім того, оскільки в цьому прикладі зазначається про порушення цілісності несучої конструкції, яка є власністю всіх співвласників, ОСББ також має право вимагати від порушника демонтажу кондиціонера, приведення стіни до належного стану/сплати коштів для її ремонту силами ОСББ.
Окрім наведених заходів цивільно-правової відповідальності, потерпілі можуть просити й відшкодування заподіяної порушенням моральної шкоди. Однак зауважимо: якщо справа дійде до суду, слід буде окремо подбати про докази її наявності й розміру (такими можуть бути медичні документи, показання свідків тощо).
Якщо досягти консенсусу самими переговорами не вдається, слід готуватися до відстоювання своїх прав та інтересів у судовому порядку. Проте до звернення до суду рекомендуємо додатково до усних перемовин направити порушнику письмове звернення-претензію, у якій обґрунтовано викласти всі вимоги. З одного боку, це може змусити недобросовісного співвласника змінити власну позицію, а якщо ні, наявність такого звернення знадобиться в суді як доказ відмови відповідача врегулювати спір поза залою судових засідань.
Відповідно до ч. 1 ст. ЦКУ, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Способи захисту цивільних прав й інтересів судом визначені в ч. 2 ст. 16 ЦКУ. На практиці ж у разі пошкодження співвласником несучої конструкції багатоповерхівки найдоцільнішим буде обрання таких способів судового захисту, як: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування збитків і моральної (немайнової) шкоди.Відповідно до обраних способів захисту, мають бути чітко й лаконічно сформульовані позовні вимоги.
Позов має подаватися до суду загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства. Позивачем може виступити як один, так і декілька співвласників, або ж ОСББ в інтересах усіх співвласників. Який варіант доцільніший — залежатиме від обраних позовних вимог. Так, наприклад, просити суд зобов’язати відповідача припинити дії, що призводять до руйнування несучих конструкцій будинку, та/або привести несучі конструкції будинку до попереднього (яке існувало до порушення) стану має право будь-який співвласник будинку. Адже несуча конструкція — і його власність, а отже, її пошкодження, безсумнівно, є прямим порушенням прав співвласника, незалежно від того, на якому поверсі та в якому під’їзді розташована його квартира. Аналогічна ситуація й щодо ОСББ — об’єднання може бути позивачем в обох перелічених випадках.
Натомість просити суд зобов’язати відповідача відшкодувати заподіяні збитки може тільки особа, яка зазнала витрат у зв’язку зі знищенням або пошкодженням її майна, а також особа, яка понесла чи мусить понести витрати для відновлення свого порушеного права (ст. 22 ЦКУ). А такими особами є співвласники, які вже понесли відповідні витрати та мають докази на підтвердження цього, або ж ОСББ чи ті співвласники, що нестимуть відповідні витрати. Своєю чергою, ту обставину, що відповідні витрати будуть зроблені в майбутньому, також необхідно буде довести, до того ж з обґрунтуванням їх розміру.
Звертаючись до суду, слід заздалегідь подбати про підготовку доказової бази, яка б забезпечувала підтвердження всіх умов притягнення відповідача до цивільної відповідальності. Як докази будуть доречними акт, складений уповноваженими особами ОСББ, про встановлення факту пошкодження несучої конструкції; показання свідків-очевидців, які підтверджують заподіяння шкоди саме відповідачем; фотографії, відеозаписи; письмові звернення до правоохоронних й інших органів щодо пошкодження несучої конструкції, їх відповіді; висновки експертних установ, спеціалістів про причини пошкодження несучих конструкцій та характер і розмір заподіяних збитків, а також відомості різних підрядних організацій про розцінки на відповідні матеріали та ремонтні роботи, необхідні для відновлення несучої конструкції тощо. Конкретний «арсенал» доказів доцільно погодити з юристом з урахуванням особливостей конкретної справи.
Зверніть увагу
Звертаючись до суду з метою захисту прав співвласників у зазначених випадках, посадові особи ОСББ мають діяти від імені ОСББ і в інтересах усіх співвласників. Якщо ж такі особи, будучи водночас власниками квартир у будинку, акцентуватимуть увагу суду саме на порушенні своїх прав як співвласника, суд може визнати їх неналежними позивачами й відмовити в задоволенні позовних вимог навіть у випадках, коли протиправну поведінку відповідача буде доведено.
Так, наприклад, ухвалою у справі № 591/1581/15-ц Апеляційний суд Сумської області підтримав рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову голови ОСББ, мотивуючи це тим, що «…в даному випадку виник спір між співвласниками загального приміщення в будинку щодо користування ним як спільною сумісною власністю, а тому звернення ОСОБА_3 від імені ОСББ як юридичної особи з позовом до суду є неналежним способом захисту порушеного права інших співвласників будинку».
Аби уникнути подібних ситуацій, при поданні позову ОСББ рекомендуємо вказувати як позивача саме об’єднання, а не його посадову особу, та передусім аргументувати позовні вимоги посиланнями на порушення прав усіх співвласників, не акцентуючи увагу на правовідносинах відповідача з членами правління ОСББ особисто.
Зауважимо: якщо співвласники були вимушені обрати судовий шлях боротьби з порушником, не варто обмежуватися лише веденням справи в суді. Підхід у відстоюванні своїх інтересів має бути комплексним. Так, про пошкодження несучої конструкції будинку слід повідомити правоохоронні органи й органи архітектурно-будівельного контролю — для притягнення порушника до адміністративної або й кримінальної відповідальності за вчинене, а можливо, і для застосування відповідних санкцій до будівельних компаній, залучених горе-співвласником до виконання робіт.
Якщо несучу конструкцію зіпсували орендарі квартири чи інші сторонні особи
Як ми з’ясували вище, однією з обов’язкових умов притягнення особи до цивільної відповідальності є її вина в учиненні цивільного правопорушення. Однак на практиці може статися так, що співвласник, почувши про претензії щодо пошкодженої несучої конструкції будинку, заявляє про те, що насправді її пошкодив зовсім не він, а, скажімо, будівельники підрядної фірми, які ремонтували квартиру. Або ж орендарі, які вже виїхали та зв’язку з якими співвласник уже не підтримує. Особливо «кмітливий» власник квартири на доказ своєї непричетності до порушення може пред’явити документи, що свідчать, наприклад, про його відсутність за вказаною адресою на момент заподіяння шкоди, чи інші докази відсутності його вини в тому, що сталося.
Проаналізуймо цю ситуацію з правової точки зору. Загалом цивільне законодавство містить вичерпний перелік обставин, за яких відшкодування шкоди покладається на особу, не винну в її заподіянні. Це, до прикладу, випадки відшкодування роботодавцем шкоди, заподіяної працівником; батьками — шкоди, заподіяної дітьми; джерелом підвищеної небезпеки — власником такого джерела тощо. При цьому сам факт права власності на квартиру до таких випадків не належить, а відтак, власник апріорі не несе відповідальності й не зобов’язаний відшкодовувати шкоду за дії інших осіб, які, перебуваючи в цій квартирі, заподіяли шкоди майну інших осіб, у т.ч. пошкодили несучі конструкції будинку. Тому якщо відповідні порушення вчинили, наприклад, орендарі чи будівельники, то сама лише обставина володіння квартирою не є підставою для притягнення власника квартири до відповідальності за дії цих осіб.
Як же потерпілим від таких дій змусити власника квартири відповідати за заподіяну шкоду в такому випадку? Якщо справу не вдалося вирішити мирним шляхом, рекомендуємо обрати таку стратегію ведення судової справи: слід обґрунтувати, що власник квартири також винен у порушенні. Ця вина може проявитися не тільки в безпосередньому заподіянні шкоди несучій конструкції, але й у легковажному ставленні до обрання орендарів (наприклад, ігнорування попередніх скарг сусідів щодо порушення ними порядку, нездійсненні контролю за станом квартири, порядком її використання, дотриманням проживаючими санітарних, пожежних норм тощо); допуску до будівельних робіт осіб, що не мають на те законних повноважень (наприклад, у разі проведення робіт неліцензованим підрядником) тощо.
Тобто необхідно довести, що вина з боку власника квартири таки є. Якщо це вдасться, то в такій ситуації застосовуватиметься норма ч. 1 ст. 1190 ЦКУ. За її змістом особи, спільними діями чи бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Це означає, що співвласники зможуть на власний вибір звернутися з позовом про відшкодування шкоди (чи іншими вимогами) як до особи, що пошкодила несучу конструкцію, так і до власника квартири, чи до обох — на власний вибір.
Кримінальна й адміністративна відповідальності: коли настають
Як ми з’ясували, пошкодження несучої конструкції будинку здебільшого є наслідком порушення власником квартири або іншими особами тих чи інших норм закону. Залежно від характеру такого порушення винний може притягатися, крім цивільно-правової, ще й до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Так, наприклад, ст. 96 Кодексу про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва. Санкціями за відповідні порушення є накладення штрафів у розмірі від 10 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виявлення вказаних порушень і накладення відповідних штрафів за їх учинення належать до сфери компетенції органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Кримінальна ж відповідальність настає в разі винесення відповідного вироку судом, якщо буде доведено, що дії власника містять склад одного зі злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, наприклад, необережне знищення чи пошкодження майна (ст. 196 Кримінального кодексу України). На практиці це можливо тоді, коли пошкодження несучих конструкцій спричинило тяжкі наслідки для здоров’я та/або майна інших осіб.
Як забезпечити притягнення співвласника до наведених видів юрвідповідальності? Адже ми вже вказували, що для інших співвласників це може бути доцільним, якщо доведеться добиватися від порушника відшкодування збитків або відновлення пошкодженого майна в судовому порядку. Першочергове завдання співвласників — своєчасно повідомити про те, що сталося, якомога більше органів, до повноважень яких тією чи іншою мірою належить завдання розібратися в цій ситуації: це й правоохоронні органи, органи архітектурно-будівельного контролю, відповідні підрозділи органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади з питань комунального господарства. У зверненнях слід детально описати, у чому полягає суть порушення та чим воно підтверджується.
Уповноважені органи, своєю чергою, уже самі повинні будуть розбиратися в ситуації відповідно до своїх повноважень. У випадку якщо співвласник добровільно не усуває результати свого порушення, рекомендуємо пильно контролювати процес розгляду поданих скарг і звернень, аби максимально сприяти доведенню вини порушника та притягненню його до відповідальності.
Зверніть увагу
Як свідчить практика, доволі часто в процесі розгляду цивільних позовів про відшкодування збитків, відновлення пошкодженого майна тощо постає питання про те, чи зверталися позивачі за захистом своїх прав до інших уповноважених органів. При цьому наявність таких звернень і підтвердження відповідними органами факту порушення буде додатковою перевагою для позивача.
У цілому можемо зауважити: притягнення до відповідальності співвласника, який пошкодив несучу конструкцію будинку та не бажає усунути наслідки порушення добровільно, є цілком реальним. Для успіху іншим співвласникам й ОСББ варто, по-перше, діяти оперативно, а по-друге, подбати про підготовку ґрунтовної доказової бази, щоб підтвердити в суді наявність усіх умов для настання цивільно-правової відповідальності порушника.
Олена ТРЕГУБОВА,
юрист, м. Київ
Джерело: http://www.osbb-inform.com.ua/2016/02...
Комментарии к материалу
Отсортировано: по времени по популярности
Всего комментариев 1