Складання акцизних накладних при імпорті пального для власних потреб

При использовании импортированного топлива для собственного потребления лицом, зарегистрированным плательщиком акцизного налога по реализации горючего, необходимо составить такие акцизные накладные при: распределении объема ввозимого топлива, указанного в таможенной декларации, между акцизными складами передвижными, с помощью которых было осуществлено такое ввоза; реализации топлива из акцизного склада передвижного к другому акцизного склада передвижного или акцизного склада; использовании для собственного потребления или промышленной переработки.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 01.09.2020 р. № 3650/ІПК/99-00-09-03-03-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє наступне.

У звернені Товариство повідомляє, що планує зареєструватись платником акцизного податку для здійснення імпорту підакцизних товарів (метанол, гексан) (далі – пальне) і використовувати його виключно для власного споживання для виробництва не підакцизних товарів.

Для зберігання пального у Товариства наявний склад, на якому наявні ємності загальною місткістю до 200 куб. м. Протягом календарного року Товариство використовує для виробництва пального менше ніж 1000 куб. м. Тобто, приміщення склад, де зберігатиметься пальне, не є акцизним складом в розумінні Податкового кодексу України, і підприємство не планує реєструвати  такий склад, як акцизний.

Після реєстрації платником акцизного податку Товариство розглядає наступний механізм реєстрації акцизних накладних на облік пального в СЕА РП:

Під час імпорту пального скласти акцизну накладну з кодом операції 4 «ввезення пального митну територію України» із зазначенням, зокрема, реквізитів пересувного акцизного складу, який здійснює транспортування пального на митну територію України.

Після доставки пального на склад підприємства – скласти акцизну накладну на весь обсяг пального з кодом операції 1 «власне споживання чи промислова переробка», де в лівій частині накладної зазначатиметься  відповідний акцизний склад пересувний.

В подальшому, складський облік пального та його відпуск зі складу у виробництво вестиметься за правилами бухгалтерського обліку.

Товариство запитує:

Чи має право Товариство складати акцизні накладні, як зазначено у зверненні (при імпорті з кодом операції 4 та при вивантаженні на склад, який не є акцизним, з кодом операції 1 на весь обсяг вивантаженого пального), а в подальшому протягом певного терміну (від одного до кількох місяців) використовуватиме пальне у виробництві?
Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема:

• особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України;
• особа - суб'єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;
• особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують, зокрема пальне, визначеного законом відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Реалізація, зокрема пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

• до акцизного складу;
• до акцизного складу пересувного;
• для власного споживання чи промислової переробки;
• будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу. (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу)

Акцизний склад це, зокрема - приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:  приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам (п.п.14.1.6 п. 14.1 т. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу  розпорядник акцизного складу - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Постановою КМУ від 24.01.2019 № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 626 «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» затверджено  Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – Порядок № 408).
Відповідно до п. 4 Порядку № 408  юридичні особи (зокрема юридичні особи, що ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи) та фізичні особи - підприємці, які здійснюватимуть реалізацію, зокрема пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку до початку здійснення реалізації пального.

Платники акцизного податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад реєструється виключно одним розпорядником акцизного складу.

Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального на такому акцизному складі.
+Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації, зокрема пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального та/або акцизних складів (далі - заява), форма якої затверджується Мінфіном (п. 6 Порядку № 408).

На підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.

Отже, якщо Товариство підпадає під визначення платника акцизного податку з реалізації пального та/або є розпорядником акцизного складу, то зобов’язане реєструватись платником акцизного податку, повинно зареєструвати акцизні склади, складати та реєструвати акцизні накладні в СЕА РП СЕ.

Платник податку при ввезенні на митну територію України, зокрема  пального, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (п. 231.1 ст. 231 Кодексу).

Платник податку — розпорядник акцизного складу пересувного, акцизний склад пересувний якого використовувався при ввезенні, зокрема пального на митну територію України, завжди складає акцизні накладні при реалізації такого пального з такого акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного або акцизного складу (п. 231.3 ст. 231 Кодексу)

Платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування (п. 231.1 ст. 231 Кодексу).

Зведена акцизна накладна може бути складена за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та окремо за кожним акцизним складом / акцизним складом пересувним особою, яка реалізує пальне, не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг пального (п. 232.1 ст. 232 Кодекс).

Враховуючи зазначене, при використанні імпортованого пального для власного споживання особою, яка зареєстрована платником акцизного податку з реалізації пального, необхідно скласти наступні акцизні накладні при:

• розподілі обсягу ввезеного пального, зазначеного в митній декларації, між акцизними складами пересувними, за допомогою яких було здійснено таке ввезення;
• реалізації пального з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного або акцизного складу;
• використанні для власного споживання чи промислової переробки.

Крім того повідомляємо, у разі, якщо пальне використовується для власного споживання суб'єктом господарювання, який не є платником акцизного податку – розпорядником акцизного складу, то транспортний засіб, який використовується для переміщення на митній території України для потреб власного споживання чи промислової переробки, не є акцизним складом пересувним у розумінні п.п. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230 ст. 230 Кодексу, транспортні засоби, що використовуються суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України, зокрема пального для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне. Перелік транспортних засобів, що переміщують, зокрема пальне розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують, зокрема пальне, здійснюється на підставі зокрема але не виключно, заявок на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 ч. 2 ст. 91 Митного кодексу України.

Такі заявки подаються суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма заявки на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188.

Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Переміщення пального транспортними засобами, що не зазначені, зокрема але не виключно, у заявках на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, забороняється.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.