Реорганизация плательщика НДС путем слияния: что с НДС?

В случае реорганизации плательщика НДС путем слияния сумму отрицательного значения НДС переносят в состав налогового кредита правопреемника в следующем периоде после подписания передаточного акта (п. 198.7 НКУ). Но такой перенос возможен, только если сумму отрицательного значения подтвердила документальная налоговая проверка.

Для этого налогоплательщик, который реорганизуется, подает заявление путем заполнения таблицы 2 приложения Д2 к декларации по НДС за последний отчетный (налоговый) период. А его правопреемник подает заявление путем заполнения таблицы 3 приложения Д2 после согласования суммы отрицательного значения по результатам документальной налоговой проверки.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.06.2019 р. № 2676/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податків щодо подання платником податку, що реорганізується шляхом злиття, заяви про перенесення суми від’ємного значення з податку на додану вартість до правонаступника та стосовно права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість юридичною особою, яка на виконання наказу Міністерства інфраструктури від 09.07.2014 № 401 реорганізована шляхом злиття (передавальний акт правонаступнику датовано груднем 2015 року), та керуючись статтею 52 Кодексу повідомляє.

Відповідно до пункту 198.7 статті 198 Кодексу сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:

• приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
• поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Для цього платник податку, що реорганізовується, подає заяву шляхом заповнення Таблиці 2 Додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до податкової декларації з податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Додаток 2).

В той же час, правонаступник платника податку, якого реорганізовано, подає заяву шляхом заповнення Таблиці 3 Додатку 2 після узгодження суми від’ємного значення за результатами документальної перевірки контролюючим органом.

Для платників ПДВ, які реорганізуються, Кодексом визначені особливоcті процедури анулювання реєстрації платника ПДВ та визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Так, відповідно до пункту 183.17 статті 183 Кодексу особа, утворені в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному Кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов’язки із сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Згідно з підпунктом «б» пункту 184.1 статті 184 Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань з податку у випадках, визначених розділу V Кодексу.

Отже, при реорганізації платника ПДВ шляхом злиття з іншим платник ом ПДВ, такий платник податку підлягає виключенню з реєстру платників ПДВ на дату затвердження передавального акту відповідно до законодавства та за умови сплати податкових зобов’язань з ПДВ у випадках, визначених розділом V Кодексу.

В той же час, на дату подання запиту, заявника не виключено з реєстру платників ПДВ.

Відповідно до підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому на такі операції не поширюється обов’язок з нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, передбачених пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 Кодексу.

Крім того, на операції з реорганізації шляхом злиття не поширюються вимоги пункту 184.7 статті 184 Кодексу щодо обов’язку платника податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку визначити податкові зобов’язання по товарах/послугах, необоротних активах, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, але не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Щодо бюджетного відшкодування ПДВ, повідомляємо, що відповідно цо пункту 184.9 статті 184 розділу V Кодексу у разі анулювання реєстрації платника ПДВ, якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Кодексу, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключ но платником податків, якому надано таку консультацію.