Прощение кредиторской задолженности предпринимателя: налоговые последствия
В случае если кредитором осуществлено прощение (аннулирование) основной суммы долга, то в целях налогообложения сумма такого аннулированного долга считается дополнительным благом и включается в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход налогоплательщика и облагается налогом на доходы физических лиц и военным сбором.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 06.11.20 р. № 4594/ІПК/99-00-04-05-03-06
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою – підприємцем та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку на другій групі. Під час здійснення господарської діяльності виникла кредиторська заборгованість за послуги оренди приміщення (орендодавець – юридична особа). Внаслідок карантину платник податків зупинив господарську діяльність і мав можливості її знову відновити. Наразі ведуться перемовини щодо списання заборгованості.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання виникнення податкових наслідків у разі списання зазначеної заборгованості.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Згідно з пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7 000 000 гривень.
ВІД РЕДАКЦІЇ. З 01.01.21 р. граничний обсяг доходу для платників єдиного податку третьої групи становить 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п. 292.3 ст. 292 Кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
Окрім того, пп. «б» пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги – це роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.
Таким чином, якщо за домовленістю сторін кредиторська заборгованість за придбані, але не оплачені послуги, списана до закінчення терміну позовної давності, то послуги є безоплатно отриманими, оскільки особа, яка надала їх, не вимагає компенсації їх вартості.
Вартість таких послуг включається до доходу платника єдиного податку у звітному періоді, в якому досягнуто домовленість щодо прощення заборгованості.
Водночас, якщо прощення кредиторської заборгованості здійснюється кредитором вже фізичній особі, яка втратила статут суб’єкта господарювання, то дохід у вигляді прощеної кредиторської заборгованості включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену в пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
При цьому юридична особа зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Комментарии к материалу