Представительство нерезидента: какие операции учитываются для определения стоимостного критерия

Средства, перечисленные представительство нерезидента - страховому брокеру, являются хозяйственными операциями для целей ТЦУ и в соответствии с пп. 39.2.1.7 ст. 39 НКУ в полном объеме учитываются при определении стоимостного критерия объема хозяйственных операций.

Аналогично учитываются при определении стоимостного критерия объема хозяйственных операций для целей применения ТЦУ средства, полученные Представительством от нерезидента и предназначены для перечисления им на пользу резидентов.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.09.2019 р. № 270/6/99-00-05-05-01-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Представництва стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо визнання операцій контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як вбачається із запиту, через Представництво перестрахового брокера - нерезидента здійснювались операції з перестрахування між страховиками -резидентами та перестраховиками- нерезидентами.

Статтею 987 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

При цьому страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Крім того, ст. 12 Закону України «Про страхування» визначено, що перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

При цьому відповідно до п. 5 Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 124, страховики (цеденти, перестрахувальники) можуть укладати договори перестрахування за участю перестрахових брокерів-нерезидентів лише через їх постійні представництва в Україні, зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.

Засади визначення операцій контрольованими встановлено у п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. Згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме: зокрема, господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні (п.п. «ґ»).

Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

При цьому абзацом четвертим п.п 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже кошти, перераховані Представництвом нерезиденту - страховому брокеру, є господарськими операціями для цілей трансфертного ціноутворення та відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу в повному обсязі враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій.

Аналогічно враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення кошти, отримані Представництвом від нерезидента та призначені для перерахування ним на користь резидентів.

Із зазначеного питання Міністерством фінансів України видано наказ від 16.08.2019    №345 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні».

Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно кваліфікації та визнання операцій контрольованими має розглядатися з урахуванням обставин здійснення таких господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.