• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации

Uteka

Я ищу...

Где искать:

расширенный поиск
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Отпуск горючего по талонам: кто должен составлять акцизные накладные?

19.06.2019 802 0 0

Акцизные накладные на объемы горючего, отпускаемого на основании талонов, должен составлять непосредственный поставщик такого горючего, а не продавец талонов.


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 12.06.2019 р. № 2688/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит Товариства щодо застосування норм Закону України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628) та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у запиті, Товариство здійснює операції з продажу пального за допомогою талонів. Талон є емітований Товариством документ встановленого зразку та форми одноразового використання, що посвідчує право Товариства або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки нафтопродуктів на АЗС постачальників. Пред’явник талону - суб’єкт господарювання або орган державної влади, орган місцевого самоврядування, правоохоронний орган, інші юридичні особи, які здійснюють закупівлю пального за бюджетні кошти для використання у господарській діяльності, та яким Товариство передало (реалізовувало на підставі договорів поставки) талони і тим самим уповноважили їх на вчинення дій по отриманню пального на АЗС.

Зазначені операції з продажу пального Товариство здійснює двома способами:

1) відповідно до договорів поставки нафтопродуктів між Товариством та його постачальниками, останні постачають Товариству пальне та зобов’язуються зберігати придбане Товариством пальне до моменту вибірки його пред’явником талону на пальне. Право власності на таке пальне переходить від постачальника до Товариства у момент підписання видаткової накладної Товариством та постачальником.

2) відповідно до договорів поставки нафтопродуктів між Товариством та його постачальниками, останні постачають Товариству пальне, право власності на яке переходить від постачальника у момент відпуску пального на АЗС пред’явнику талону.

За інформацією Товариства як у першому так і у другому описаних способах, Товариство не зберігає пальне, не здійснює будь які операції з навантаження-розвантаження пального, а також не здійснює його реалізацію в розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (не здійснює фактичний відпуск пального). В обох випадках, всі операції з пальним здійснюють власники чи користувачі АЗС (постачальники Товариства). Товариство здійснює реалізацію пального своїм покупцям за договорами поставок. Покупці Товариства не є фізичними особами і не використовують пальне в особистих цілях. Механізм реалізації Товариством не передбачає наявності конкретних місць торгівлі. Товариство передає своїм покупцям талони за якими покупці можуть отримати пальне на будь-якій із АЗС із мережі постачальників Товариства. Вибір такої АЗС залишається на розсуд покупця.

Враховуючи викладене, з урахуванням описаних особливостей реалізації, Товариство просить надати роз’яснення:

1) Чи підпадає діяльність Товариства під визначення «оптова торгівля пальним за відсутності місць торгівлі», та як наслідок, чи потребує така діяльність отримання відповідної ліцензії?

2) Чи підпадає Товариство під визначення «розпорядника акцизного складу»? Якщо так, то що саме буде вважатися «акцизним складом» (ємності де зберігається пальне для Товариства, паливороздавальні колонки на АЗС, тощо)?

3) Хто під час фактичного відпуску пального на АЗС пред’явникам талону на пальне (покупцям Товариства) повинен скласти та зареєструвати акцизну накладну (Товариство чи власник/користувач АЗС)?

1. Щодо отримання відповідної ліцензії

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у редакції, яка діє з 01.07.2019 р., реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

  • у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
  • при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

У розділі 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281) зазначено, що талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Форму, зміст і ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п. 10.3.3.1 Інструкції № 281).

Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п. 10.3.3.1 Інструкції № 281).

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01 липня 2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 481 оптова торгівля пальним визначена як діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова та роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Отже, у разі реалізації пального у розумінні Кодексу та Закону № 481, суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі пальним визначено статтею 15 Закону № 481.

Статтею 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

2. Щодо визначення Товариства розпорядником акцизного складу

З 01.07.2019 р. набудуть чинності норми підпунктів 14.1.6, 14.1.61, 14.1.224 та 14.1.2241 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, якими визначено поняття акцизних складів, акцизних складів пересувних та їх розпорядників.

Акцизний склад, зокрема - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

  • приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
  • приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власникам або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1. статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

При цьому, суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу буде вважатися розпорядником акцизного складу, відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Нагадуємо, що платником акцизного податку є особа, що реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

3. Щодо складання та реєстрації акцизної накладної під час фактичного відпуску пального на АЗС

Платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (пункт 231.1 статті 231 Кодексу, у редакції, яка набуває чинност з 01.07.2019 р.).

Особа, яка реалізує пальне, зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального з акцизного складу: для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального; будь-яким іншим особам - не платникам податку.

Оскільки операції з продажу пального, у першому та другому способі які заявлені Товариством, а саме фізична передача пального на АЗС відбувається на підставі пред’явлення талону як безпосередньо Товариством так і іншими особами, у цьому випадку акцизні накладні мають складатися суб’єктом роздрібної торгівлі (постачальником) та реєструватися у порядку визначеному статтею 231 Кодексу, де отримувачем є Товариство.

До звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій, відповідно ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається за можливе.

Тому, для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, зокрема укладених договорів з покупцями бланків-дозволів (талонів), постачальниками талонів на пальне, пального на мережу АЗС з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу

Лучшие материалы