Оштрафуют ли вас за несвоевременную уплату и представление расчета ЧЧПД?

Читайте по теме:

ГНС признала, что была не вправе наказывать за нарушение порядка отчетности и уплаты ЧЧПД

Отчисления в госбюджет части чистой прибыли (дохода) государственными унитарными предприятиями и их объединениями, дивидендов на государственную долю являются платежами, которые в обязательном порядке подлежат уплате в бюджет в соответствии с Законом № 185. Но такое отчисление не является налоговым обязательством согласно положениям действующей редакции НКУ. Поэтому у контролирующего органа отсутствуют основания для привлечения предприятий к ответственности в виде штрафных санкций, пени, предусмотренных п. 120.1 ст. 120, ст. 126 и п. 129.4 ст. 129 НКУ.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 08.05.2020 р. № 1859/6/99-00-07-02-01-06/ІПК

Державна податкова служба України в межах компетенції розглянула лист щодо надання роз’яснень з питань порядку та строків подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Законом України від 21 вересня 2006 року № 185 «Про управління об’єктами державної власності» (далі- Закон № 185) визначено засади управління об’єктами державної власності.    

З 27.02.2020 року набули чинності зміни, внесені п. 7 Закону України від 16 січня 2020 року № 465-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» до Закону № 185.

Відповідно до частини п’ятої ст. 11 Закону № 185 господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов’язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.

Господарські товариства один раз на рік подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Кодексом.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, пoрядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Кодекс.

Статтею 40 Кодексу встановлено, що розділ II Кодексу визначає порядок адміністрування податків і зборів, визначених у розділі І Кодексу, також контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов’язкових) платежів та інших доходів бюджету» на Державну податкову службу України покладено контроль за справлянням надходжень до бюджету за кодом бюджетної класифікації 21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» та за кодом бюджетної класифікації 21010500 (за актами перевірок) «Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність».

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 (далі - Порядок № 138).

Пунктом 2 Порядку № 138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства (п. З Порядку № 138).

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затверджена наказом Державної податкової служби України від 16.05.2011 № 285 (далі - Розрахунок).

Відповідно до абзацу десятого частини п’ятої ст. 11 Закону №185 платники частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку несуть відповідальність за неподання або несвоєчасне подання до податкових органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку або за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) таких платежів у порядку, передбаченому Кодексом.

Пунктом 113.3 ст. 113 Кодексу встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена п. 120.1 ст. 120 Кодексу.

У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, то до такого платника застосовується відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого ст. 126 Кодексу, та пені відповідно до положень п. 129.4 ст. 129 Кодексу.

Відповідно до абзацу першого п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок, звіт- документ, що подається платником податків (у тоііу числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Грошовим зобов’язанням платника податків відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

У переліку податків і зборів, визначеному статтями 9 і 10 Кодексу, відсутні такі платежі, як частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету, та дивіденди на державну частку.

Враховуючи зазначене вище, у контролюючого органу відсутні підстави для притягнення підприємства до відповідальності у вигляді застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені, передбачених п. 120.1 ст. 120, ст. 126 та п. 129.4 ст. 129 Кодексу у разі несвоєчасного декларування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету, дивідендів на державну частку, оскільки такі платежі не є податковим зобов’язанням.

Отже, відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, дивідендів на державну частку є платежами, які в обов’язковому порядку підлягають сплаті до бюджету відповідно до Закону № 185, однак не є податковим (грошовим) зобов’язанням згідно положень чинної редакції Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону № 185 формування та реалізацію державної дивідендної політики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, забезпечують Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об’єктами державної власності разом з Міністерством фінансів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 702 визначено Порядок формування та реалізації дивідендної політики держави, дія якого поширюється на всі господарські організації з державною часткою у статутному капіталі, а також на господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належить господарським товариствам, державна частка у статутному капіталі яких становить 100 відсотків, у тому |Числі на дочірні підприємства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.