Брокеры-нерезиденты могут осуществлять посредническую дальность в Украине только через их постоянные представительства в Украине, зарегистрированные как плательщики налога в соответствии с законодательством Украины и включены в государственный реестр страховых или перестраховочных брокеров.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 08.04.2020 р. № 1448/6/99-00-07-02-02-06/ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення ще до оподаткування страховиком-резидентом виплат за договором перестрахування перестраховику - нерезиденту та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 14 .4 ст. 141 Кодексу.
Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу такими доходами є, зокрема, внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України (п.п. «и» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Відповідно до п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Кодексу страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:
Вимоги до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів та порядок їх підтвердження затверджені Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11.07.2013 № 2262 (далі - Вимоги Національної комісії).
Отже, страхувальник - резидент з виплат за договором перестрахування ризиків на користь перестраховиків-нерезидентів сплачує податок за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат відповідно до вимог пп. 141.4.5 п. 141.4 ст.141 Кодексу. При цьому оподаткування таких виплат здійснюється з урахуванням рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків - нерезидентів.
Нульова ставка оподаткування страхових платежів та страхових виплат, здійснених на користь перестраховиків-нерезидентів у межах договорів перестрахування ризиків, може застосовуватися у разі, якщо рейтинг фінансової надійності (стійкості) перестраховиків - нерезидентів відповідає Вимогам Національної комісії.
Щодо оподаткування брокерської винагороди за договором перестрахування між страховиками - резидентами та перестраховиками - нерезидентами за посередництвом перестрахових брокерів
Згідно із ст. 15 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон № 85/96) страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників.
Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.
Статтею 12 Закону № 85/96 визначено, що перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента здійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 124, страховики (цеденти, перестрахувальники) можуть укладати договори перестрахування за участю перестрахових брокерів-нерезидентів лише через їх постійні представництва в Україні, зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.
Згідно з п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу платниками податку з числа нерезидентів є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
Для цілей застосування Кодексу постійним представництвом вважається постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні (п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Кодексу).
Тобто, під постійним представництвом розуміється нерезидент, що здійснює свою діяльність на території України.
Підпунктом 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку.
При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу для платників податку на прибуток об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Отже, брокери-нерезиденти можуть здійснювати посередницьку дальність в Україні лише через їх постійні представництва в Україні, зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.
Сума брокерської винагороди, перерахована постійним представництвом на рахунок нерезидента-материнської компанії, як доходи з джерелом походження з України, підлягає оподаткуванню за ставкою 15 відсотків на підставі п. 141.4 ст.141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.
Щодо застосування нульової ставки за договорами перестрахування з нерезидентами, то така ставка може застосовуватися у разі, якщо рейтинг фінансової надійності (стійкості) перестраховиків - нерезидентів (в тому числі за посередництвом перестрахових брокерів) відповідає Вимогам, встановлений і розпорядженням Національної комісії.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).