Может ли ОМС быть правопреемником коммунального предприятия

Да, может, и вот почему.

Коммунальное предприятие (далее – КП) – это юридическое лицо, основанное на собственности соответствующей громады.

КП в Украине являются самостоятельным хозяйствующим уставным субъектом, который может осуществлять производственную, научно-исследовательскую и коммерческую деятельность с целью получения соответствующей прибыли (дохода).

Важно: органы местного самоуправления (далее – ОМС) могут образовывать, реорганизовывать и ликвидировать КП (заведения, учреждения). КП подчинены, подотчетны и подконтрольны ОМС. К ведению исполкомов органов сельских, поселковых и городских советов согласно их полномочиям по управлению коммунальной собственностью относится установление порядка и осуществление контроля за использованием прибылей КП, а также заслушивание отчетов о работе их руководителей (ст. 26 Закона от 21.05.97 г. № 280/97-ВР «О местном самоуправлении в Украине», далее – Закон № 280).

Итак, ОМС в пределах своих полномочий имеет право принять нормативные и другие акты в форме решений. В частности, ОМС может взять на себя выполнение долговых обязательств КП, относительно которого вынесено судебное решение о взыскании задолженности, но только на основании соответствующего решения (ч. 1 ст. 59 Закона № 280).

Принимая такое решение, ОМС должен руководствоваться:

• ст. 1291 Конституции Украины;
• ч. 1 ст. 334 Хозяйственного процессуального кодекса;
• ч. 2 ст. 6 Закона от 02.06.16 г. № 1404-VIII «Об исполнительном производстве»;

Порядком выполнения решений о взыскании средств государственного и местных бюджетов или должников, утвержденным постановлением КМУ от 03.08.11 г. № 845.

Также следует принять во внимание требования:

• Инструкции относительно применения экономической классификации расходов бюджета, утвержденной приказом Минфина от 12.03.12 г. № 333;
• Порядка регистрации и учета бюджетных обязательств, распорядителей бюджетных средств и получателей бюджетных средств в органах Государственной казначейской службы Украины, утвержденного приказом Минфина 02.03.12 г. № 309.

ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 03.09.2018 р. N 16-09/208-14392

Щодо проведення видатків та застосування КЕКВ

Державна казначейська служба України розглянула лист <...> щодо проведення видатків, подання підтвердних документів та застосування кодів економічної класифікації видатків бюджету і в межах компетенції повідомляє.

1. Рішеннями господарського суду <...> по справі <...> стягнуто з Комунального підприємства <...> заборгованість.

Статтею 1291 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (Постанова № 845) (далі - Порядок №845), визначено механізм виконання відповідних рішень.

Частиною першою статті 334 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони, господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі у разі заміни кредитора в зобов'язанні, вирішується судом.

Таким чином, органи Казначейства в процесі розгляду документів щодо безспірного списання коштів відповідно до Порядку № 845 (Постанова № 845) повинні врахувати ухвалу суду про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.03.2012 № 309 (Порядок № 309), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за № 419/20732, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (Порядок № 309) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.

У випадку заявника таким документом може бути трихсторонній договір про переведення боргу та рішення суду (якщо рішенням суду зобов'язано укласти такий договір).

Одночасно повідомляємо, що частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Таким чином, взяття <...> міською радою <...> боргових зобов'язань Комунального підприємства <...> має бути визначено відповідним рішенням.

2. Пунктом 1.1 розділу I Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (Наказ № 333), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2012 №754 (Наказ № 754)), визначено, що економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюють відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.

Застосування кодів економічної класифікації видатків за тристоронніми договорами від 15.06.2018 № 97 та від 15.06.2018 №98 має бути здійснено за відповідними кодами економічної класифікації видатків залежно від економічної сутності платежу.

3. З приводу застосування Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу (ТПКВКМБ/ТКВКБМС) (Наказ № 793), рекомендуємо звернутись до Міністерства фінансів України.

Перший заступник Голови

В. Дуда