Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Когда неполная занятость влияет на сумму отпускных: Минэкономики

03.02.2021 234 0 1

В соответствии с частью первой статьи 56 КЗоТ по соглашению между работником и собственником может устанавливаться как при приеме на работу, так и впоследствии неполный рабочий день или неполная рабочая неделя. Согласно ч. 3 ст. 56 КЗоТ работа на условиях неполного рабочего времени не влечет за собой каких-либо ограничений объема трудовых прав работников. То есть работа на условиях неполного рабочего дня или неполной рабочей недели не влечет за собой сокращение продолжительности их ежегодного отпуска.

В соответствии с пунктом 2 Порядка исчисления средней заработной платы для выплаты выходного пособия производится исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих месяцу увольнения.


МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 05.01.2021 р. № 4709-06/235-07

Щодо застосування положень Порядку обчислення середньої заробітної плати

Мінекономіки розглянуто лист щодо застосування положень Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 (зі змінами), та в межах компетенції повідомляється.

1. Відповідно до частини першої статті 56 Кодексу законів про праці України (далі - КЗпП) за угодою між працівником і власником може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Згідно з частиною третьою статті 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тобто робота на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня не тягне за собою скорочення тривалості їх щорічної відпустки.

Оплата праці за роботу на умовах неповного робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Абзацом шостим пункту 2 Порядку передбачено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Ця норма стосується, зокрема, випадків, коли працівники з незалежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня.

Водночас у випадках коли працівник за власним бажанням працює в режимі неповного робочого тижня, обчислення середньої заробітної плати провадиться на загальних умовах без урахування абзацу шостого пункту 2 Порядку.

2. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для виплати вихідної допомоги проводиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що у випадку коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Водночас, якщо правилами внутрішнього трудового розпорядку чи трудовим договором працівникові встановлено індивідуальний графік роботи, то, на нашу думку, при визначенні середньомісячного числа робочих днів необхідно враховувати індивідуальний графік роботи працівника.

Повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.

Заступник Міністра

І. Дядюра

Комментарии к материалу

Лучшие материалы