Кассовый метод НДС-учета: получение оплаты после 1095 дней

Налогоплательщик, применяющий кассовый метод налогового учета НДС, включает в налоговый кредит суммы НДС, указанные в полученных налоговых накладных, зарегистрированных в ЕРНН, в отчетном (налоговом) периоде, в котором произошла уплата средств (предоставлено другие виды компенсации) за приобретенные товары/услуги, с учетом положений, определенных пунктом 198.6 статьи 198 раздела V НКУ.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 04.12.2019 р. № 1699/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку, за операцією з постачання послуг водопостачання та водовідведення, якщо оплата за такі послуги відбулася у період понад 1095 календарних днів після їх фактичного постачання, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у платника податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, на даний час існує як заборгованість по сплаті коштів споживачами за надані таким платником послуги, так і його заборгованість перед постачальниками за 2012, 2013 роки.

Погашення заборгованості відбувається у термін понад 1095 календарних днів з дати складання податкових накладних.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 187.10 статті 187 розділу V та пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ для платників податків, які здійснюють операції, визначені вказаними пунктами, передбачено застосування касового методу податкового обліку з ПДВ.

Підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається ж дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному    законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи -та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Таким чином, платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, включає до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася сплата коштів (надано інші види компенсації) за придбані товари/послуги, з урахуванням положень, визначених пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ.

При цьому податкові зобов’язання з ПДВ у такого платника, який застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, (у тому числі при погашенні заборгованості споживачами за період її виникнення понад 1095 календарних днів) виникають на дату зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або на дату отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним послуг.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу П ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.