Использование источников информации для целей трансфертного ценообразования

Лист ДФС

від 16.01.2017 № 517/Г/99-99-12-03-07-14

Державна фіскальна служба України розглянула лист ………….щодо  використання джерел інформації для цілей трансфертного ціноутворення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Кодексу платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, зокрема:

а)    інформацію про зіставні контрольовані операції платника податку, а також інформацію про зіставні операції його контрагента – сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б)    будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію, та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Слід зазначити, що Кодексом не встановлено окремого порядку для використання платниками податків статистичних даних Національного банку України щодо відсоткових ставок за кредитними коштами при аналізі відповідності контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

Підпунктом 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Кодексу встановлено, що контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, що й платник податків, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій. При цьому для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема, інформацію, доступ до якої наявний тільки в органів державної влади).

Також відповідно до Кодексу та Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, ДФС не уповноважена визначати перелік джерел, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій для цілей трансфертного ціноутворення.

Отже, відповідно до положень ст. 39 Кодексу контролюючі органи не визначають на запити платників податків переліки джерел інформації, які мають використовуватись ними для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Такі обставини можуть бути з’ясовані контролюючими органами лише під час здійснення заходів податкового контролю за трансфертним ціноутворенням. Водночас зазначаємо, що згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.