Использование авто работниками: что с налогообложением топлива?

Лист ГУ ДФС у м. Києві

від 01.12.2016 № 25320/10/26-15-13-01-12

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - Кодекс) платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент.

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп.14.1.54 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно із п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Під час визначення бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах (п.164.3 ст.164 Кодексу), крім визначених у ст. 165 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 зазначено, що  додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп.«а» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

При цьому, положеннями Кодексу законів про працю України від           10 грудня 1971 року із змінами та доповненнями передбачені випадки, коли юридична особа повинна компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:

- у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість;

- у зв’язку з службовими відрядженнями.

Одночасно, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (пп.«е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу).

Отже, вартість пального, яке придбавається підприємством для експлуатації автомобіля з метою виконання працівниками службових обов’язків, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на підставі пп.«е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу.

Аналогічні роз'яснення з даного питання розміщено на офіційному порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) у категорії "103.04 Податок на доходи фізичних осіб" сервісу "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс".

В.о. заступника начальника                                     І.М. Мірвелова