ГНС о применении РРО и ведении кассовых операций

Общественная организация «Всеукраинский бухгалтерский клуб» — партнер государства и предприятий Украины.

При содействии Председателя Комитета Верховной Рады Украины
по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики
Гетманцева Д.А.
https://t.me/getmantsevdanil

Работаем вместе с Комитетом Верховной Рады Украины по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики и Государственной налоговой службой Украины.

Комментарий

Государственная налоговая служба Украины предоставила ответы на обращение ОО «Всеукраинский бухгалтерский клуб» от 10.06.2021 № 101-5 ВБК по применению РРО и ведения кассовых операций.

Вопрос 1. Нужно ли применять РРО / ПРРО, если предприятие осуществляет исключительно безналичные расчеты?

Этот вопрос находится чуть ли не на первом месте по количеству обращений не только предпринимателей, но и юрлиц.

Поэтому ГНС еще раз напоминает определение расчетной операции и делает вывод, что можно не применять РРО и/или программный РРО при получении оплаты в безналичной форме, осуществленной потребителями:

• путем перевода средств с расчетного счета на расчетный счет через учреждение банка (IBAN, онлайн банкинг);
• путем непосредственного внесения наличных через кассу банка для последующего перечисления на расчетный счет;
• через платежный терминал и / или ПТКС, который принадлежит банку.

Ведь такие операции не относятся к расчетным в понимании Закона № 265, а являются расчетными банковскими операциями в понимании Закона от 07.12. 2000 г. № 2121-III «О банках и банковской деятельности».

Также не применяют РРО/ПРРО при осуществлении расчетов за услуги, в случае проведения таких расчетов исключительно с помощью банковских систем дистанционного обслуживания и/или сервисов перевода средств.

Вопрос 3. Применять ли РРО, если клиент-физлицо рассчитывается за приобретенный товар карточкой с помощью платежного сервиса (например, Приват24)? Когда оформлять расчетный документ, если средства поступили не в рабочее время продавца?

ГНС напоминает, что в случаях получения оплаты за товары (услуги) в нерабочее время, РРО и/или ПРРО следует применять на основании выписки финучреждения о поступлении средств, не позднее следующего рабочего дня с соблюдением хронологии осуществления расчетных операций.

Если товар оплачивается с помощью ЭЦП, то средства поступят от эквайера, а не от держателя ЭЦП. При этом, эквайер самостоятельно определяет порядок учета торговцев, с которыми он имеет заключенные договоры, и не предоставляет потребителю расчетный документ в понимании Закона № 265, ведь операции, осуществленные путем перевода средств со счета плательщика без использования ЭЦП на счет получателя, не относятся к расчетным операциям (см. постановление ВСУ от 16.04.21 г. № 520/7835/19, письмо НБУ от 24.04.20 г. № 57-0009/20338).

Но, ГНС считает, что выполнение требований банковского законодательства не освобождает предприятия от обязанности выполнять требования налогового законодательства. Поэтому продажа товаров должно сопровождаться выдачей потребителю расчетного документа установленной формы и содержания для защиты своих законных прав в случае продажи ему товара ненадлежащего качества, поэтому распространение действия п. 14 ст.9 Закона № 265 на продажу товаров ГНС считает нецелесообразным.

Вопрос 4. Должны ли физические лица - предприниматели (в т.ч. те, которые применяют упрощенную систему налогообложения) иметь первичные документы на приобретение товаров / услуг?

Вопрос 2. Включать ли в доход предпринимателя-единщика его собственные деньги, внесенные на текущий счет как пополнение оборотных средств?

ГНС напоминает, что с 1 января 2021 согласно п. 291.1 НК физические лица - предприниматели - плательщики единого налога первой и второй групп и плательщики единого налога третьей группы, которые не являются плательщиками НДС (далее - плательщики ЕН), ведут учет в произвольной форме путем помесячного отражения полученных доходов. Учет доходов и расходов может вестись в бумажном и/или электронном виде.

И хотя формы книг утратили силу, а их регистрацию отменено, это не отменяет обязанности соблюдать плательщиками ЕН требования заполнять налоговую декларацию на основании первичных документов в соответствии с нормами п. 44.1 НК, которые имеют право изучать и проверять контролирующие органы при проведении проверок согласно пп. 20.1.6 ПК.

Что касается вопроса 2, то ДПС считает, что средства, поступившие для пополнения оборотных средств на расчетный счет, открытый физическим лицом для осуществления предпринимательской деятельности, включаются в доход физического лица - предпринимателя - плательщика единого налога, с учетом требований ст. 292 ПК.

Вопрос 5. Можно ли осуществлять выплату арендной платы физическим лицам не в кассе сельхозпредприятия, а по месту жительства физических лиц (по ведомостям)?

На этот вопрос ГНС предоставляет однозначный ответ — не может. Ведь вопрос выдачи выплат арендной платы (за выдачу паев в аренду) урегулирован Постановлением № 148 и должен проводиться в кассах предприятий. В частности:

• предприятия, занимающиеся закупкой товаров сельскохозяйственной продукции, осуществляют выдачу наличных сдатчикам по сведениям, в которых указываются фамилии сдатчиков, их адреса, объемы сданной продукции и сумма выплаченной наличности;
• выдача наличных физическим лицам, которых нет в штатном расписании учреждения/предприятия, производится по расходным кассовым ордерам, которые выписываются отдельно на каждое лицо, или по отдельной расходной ведомости.

Запрос

Голові Комітету Верховної Ради України 
з питань фінансів, податкової 
та митної політики
Гетманцеву Д.О.
 

Лист Громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб»

від 10.06.2021 р. № 101-5 ВБК

Щодо питань із застосування РРО та ведення касових операцій

Вельмишановний Даниле Олександровичу!

Громадська організація «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» засвідчує Вам свою повагу та сподівається на плідну співпрацю щодо забезпечення широкого діалогу із громадськістю з метою пошуку ефективних ідей у рамках виконання Програми економічних реформ.

Для підвищення професійного рівня бухгалтерів ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» регулярно проводить семінари-практикуми (on-line), в яких взяли участь уже понад 1500 бухгалтерів із 16 регіонів України. Учасники цих заходів мають можливість не лише підвищувати свою кваліфікацію та спілкуватися в неформальній обстановці, а й окреслювати коло проблемних питань, що найбільше турбують бухгалтерську спільноту у професійній діяльності, та можливі шляхи їх вирішення. 

Після чергових семінарів, які розпочалися з 1 квітня 2021 року, члени ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» прийняли рішення звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики із таким запитом, щодо питань із застосування РРО та ведення касових операцій.

1. Чи потрібно застосовувати РРО/ ПРРО, якщо підприємство здійснює виключно безготівкові розрахунки? 
2. Чи включати до доходу підприємця-єдинника його власні гроші, внесені на поточний рахунок як поповнення обігових коштів?
3. Чи застосовувати РРО, якщо клієнт-фізособа розраховується за придбаний товар карткою за допомогою платіжного сервісу (наприклад, приват24)? Коли оформлювати розрахунковий документ, якщо кошти надійшли не в робочий час продавця?
4. Чи повинні фізичні особи - підприємці (у т.ч. ті, які застосовують спрощену систему оподаткування) мати первинні документи на придбання товарів/послуг?
5. Чи можна здійснювати виплату орендної плати фізичним особам не в касі сільгосппідприємства, а за місцем проживання фізичних осіб (за відомостями)?

Бухгалтерська спільнота України просить допомогти в роз’яснені зазначених питань та надати офіційну відповідь.

Сподіваємося на Вашу підтримку та подальшу співпрацю в обговоренні нагальних проблем та пошуку шляхів їх вирішення в колі представників органів виконавчої влади та бухгалтерів-практиків. 

З повагою
Аполлон Позов,
голова ГО «Всеукраїнський
бухгалтерський клуб»

Ответ

Державна податкова служба України

Лист

від 29.06.21 р. № 14580/6/99-00-07-05-01-06

ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб»

Щодо розгляду звернення

Державна податкова служба України розглянуло звернення ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» від 10.06.2021 № 101-5 ВБК, що надійшло Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики листом від 17.06.2021 № 04-32/12-2021/199538 (вх. ДПС № 587/2 від 17.05.2021), щодо питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та ведення касових операцій і повідомляє.

Правові засади застосування РРО та/або програмні РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх громадські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або програмних РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – Кодекс), не допускається.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1 та 2 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Враховуючи зазначене та у відповідь на питання 1 запиту щодо необхідності застосування РРО та/або програмний РРО, якщо підприємство здійснює виключно безготівкові розрахунки, повідомляємо.

Можна не застосовувати РРО та/або програмний РРО при отриманні оплати у безготівковій формі, здійсненої споживачами:

• шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку (IBAN, онлайн банкінг);
• шляхом безпосереднього внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
• через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

Такі операції не відносяться до розрахункових у розумінні Закону № 265, а є розрахунковими банківськими операціями у розумінні Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність».

Разом з тим, повідомляємо, що відповідно до пункту 14 статті 9 Закону № 265 передбачено, що РРО та/або програмний РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

У відповідь на питання 3 зазначаємо, що у випадках отримання оплати за товари (послуги) в позаробочий час, РРО та/або ПРРО слід застосовувати на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів, не пізніше наступного робочого дня, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.

Крім того зазначаємо, що якщо товар оплачується за допомогою ЕЦП, то кошти на рахунок товариства будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕЦП. При цьому, еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори, та не надає споживачу розрахунковий документ у розумінні Закону № 265, що на разі підтверджено Постановою Верховного Суду України від 16.04.2021 № 520/7835/19.

Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ листом від 24.04.2020 № 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції, здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання ЕЦП, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.

Враховуючи зазначене, ДПС вважає, що виконання вимог банківського законодавства не звільнює суб’єкта господарювання від обов’язку виконувати вимоги податкового законодавства, продаж товарів має супроводжуватись видючою споживачу розрахункового документі встановленої форми і змісту для захисту своїх законних прав у випадку продажу йому товару неналежної якості, тому поширення дії пункту 14 статті 9 Закону № 265 на продаж товарів ДПС вважає недоцільним.

Щодо наявності первинних документів на товар/послуг у платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця та включення до доходу його власних коштів, внесених на поточний рахунок як поповнення обігових коштів (питання 4 та 2).

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємство – це самостійна, ініціативна, систематична, на власних ризик (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання доходу.

Відповідно до статті 44 ГКУ підприємство здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів ті інших платежів, передбачених законом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановленого главою I розділу XIV Кодексу.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – трутьої груп визначено у статті 292 Кодексу.

Відповідно до підпунктів 1 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або без готівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку, визначено пунктом 292.11 статті 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або без готівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта примання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Постановою Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) затверджена Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів (далі – Інструкція), відповідно до пункту 5 розділу I якої клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

Згідно з пунктом 14 розділу I Інструкції за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Крім того, Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) зокрема, внесені зміни до пункту 296.1 статті 296 Кодексу.

Так, з 01 січня 2021 року згідно з пунктом 291.1 статті 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням в сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац (перший пункту 44.1 статті 44 Кодексу).

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Мністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте, зміни запроваджені з 01.01.2021 Законом № 786 щодо обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм пункту 44.1 статті 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Кодексу.

Отже, кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичною особо – підприємця – платника єдиного податку, з врахуванням вимог статті 292 Кодексу.

У відповідь на питання 5 щодо можливості виплати орендної плати фізичним особам особи, повідомляємо.

Згідно з п.11 розділу I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.201 7 № 148 (далі – Положення № 148), касові документи – це документа (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, електронні розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про виконання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Пунктом 26 розділу III Положення № 148 передбачено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов’язків, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, розрахунках є його дозвільний напис.

Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, здійснюють видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підприсуються здавальником.

Крім того, пунктом 27 розділу III Постанови № 148 передбачено, що касир вимагає пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень – словами, копійок – цифрами), Одержувачі пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.

Видача готівки фізичним особам, яких немає в штатному розписі установи/підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Враховуючи вищевикладене, ДПС вважає, що питання видачі виплат орендної плати (за видачу паїв в оренду) врегульовано Постановою № 148 та має проводитись у касах підприємств.

Окремо зазначаємо, що у разі надходження змін до вказаних нормативно-правових актів, такі пропозиції будуть розглянуті і відповідно до вимог чинного законодавства будуть надані зауваження та пропозиції.

Директор Департаменту
податкового аудиту
Ірина Удачина