ФЛП вернул предоплату после прекращения деятельности: какие налоговые последствия

Если на дату получения предоплаты ФЛП:

• был плательщиком НДС, составил и зарегистрировал в ЕРНН соответствующую налоговую накладную (если налоговая накладная была составлена после 01.07.2015 г.) - плательщик НДС - получатель услуг должен начислить НДС-обязательства по правилам, определенным п. 198.5 НКУ, на дату возврата средств или на дату, на которую установлено, что услуги не будут поставляться (в зависимости от того, какая дата наступила первой);
• не был плательщиком НДС и соответствующая налоговая накладная им не составлялась - возврат такой предоплаты не вызывает налоговых последствий по НДС для получателя услуг.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 07.04.2020 р. № 1398/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення ще до можливості повернення попередньої оплати, сплаченої платником податку на користь фізичної особи - підприємця (далі - ФОП), у разі припинення діяльності такої ФОП, відповідною фізичною особою та щодо податкоіих наслідків з ПДВ та податку на прибуток підприємств у такого платника податку, які виникнуть у зв’язку з поверненням таких коштів, і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку здійснено попередню оплату за послуги на користь ФОП. В подальшому такий ФОП припинив свою підприємницьку діяльність, при цьому на дату реєстрації такого припинення послуги поставлені не були.

Разом з тим у зверненні не надано інформації щодо реєстрації ФОП платником ПДВ та анулювання такої реєстрації у зв’язку з припиненням державної реєстрації.

Щодо можливості повернення попередньої оплати, сплаче) юї платником податку на користь ФОП, у разі припинення діяльності таї сої ФОП, відповідною фізичною особою

Правовідносини, що виникають між суб’єктами господарювання у пронзсі здійснення господарської діяльності, регулюються Господарським кодексом України. Врегулювання питань господарських правовідносин між суб’єктами господарювання, у тому числі в частині повернення попередньої оплати, сплаченої платником податку на користь ФОП, у разі припинення діяльності такої ФОП, відповідною фізичною особою, не належить до сфери компетенції Державної податкової служби України.

Щодо податкових наслідків з ПДВ у разі повернення попередньої оплати, сплаченої платником податку на користь ФОП, відповідною фізичною особою після припинення діяльності такої ФОП

Згідно з підпунктом «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

На дату виникнення податкових зобов'язань визначену статтею 187 ПСУ платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг га складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

• придбанням або виготовленням товарів/необоротних активів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того зазначаємо, що Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569).

Починаючи із дати запровадження Системи електронного адміністрування ПДВ на постійній основі, а саме з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.З статті 200-1 ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569.

Виходячи з положень пункту 200-1.З статті 200-1 ПКУ та пункту 9 Порядку № 569 реєстраційна сума, у тому числі сума ПДВ за отриманими податковими накладними (ƩНаклОтр), обраховується на підставі документів, зокрема, податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, складених починаючи з 01.07.2015.

Таким чином при реєстрації постачальником в ЄРПН податкової накладної у покупця (отримувача) товарів/послуг формується значення показника ƩНаклОтр та, відповідно, збільшується реєстраційна сума.

Водночас коригування платником податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки на розмір реєстраційної суми не впливає.

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Пунктом 184.5 статті 184 ПКУ встановлено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Таким чином, податкові наслідки з ПДВ при поверненні попередньої оплати за послуги, що не були поставлені ФОП, залежать від того, чи була та ка ФОП платником ПДВ на дату отримання нею попередньої оплати, а, відповідно, чи була складена на отримувача послуг податкова накладна пж перерахуванні попередньої оплати за послуги.

Якщо на дату отримання попередньої оплати ФОП була платником ПДВ га склала і зареєструвала в ЄРПН відповідну податкову накладну (якщо така податкова накладна була складена після 01.07.2015), то на дату поверненая коштів, або на дату, на яку встановлено, що послуги не будуть постачатися (в залежності від того, яка дата настала раніше) платнику податку - отримувачу послуг з метою приведення податкового обліку з ПДВ у відповідність до здійснених операцій необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПКУ.

Якщо на дату отримання попередньої оплати ФОП не була платником ПДВ та, відповідно, податкова накладна нею не складалася, то повернення такої попередньої оплати не спричиняє податкових наслідків з ПДВ для отримува та послуг.
Щодо податкових наслідків з податку на прибуток підприємств у разі повернення попередньої оплати, сплаченої платником податку на користь ФОП, відповідною фізичною особою після припинення діяльності такої ФОП

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суми поверненої контрагентом передплати.

Отже, суми отриманої передоплати, що повернена контрагентом, відображаються за правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).

Водночас слід зазначити, що положеннями п. 139.1 ст. 139 ПКУ встановлено коригуючи різниці, що виникають при формуванні резервів.

Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Згідно з п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.