Фермерское хозяйство арендует землю учредителя: кто вносит плату за землю

Если фермерское хозяйство использует земельный участок, предоставленный в аренду его учредителю, плательщиком арендной платы за такой земельный участок является именно учредитель фермерского хозяйства - физическое лицо.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 07.11.2019 р. № 1227/6/99-00-04-04-03-15/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Господарства щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, що надана для ведення фермерського господарства (далі - Плата), та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - Єдиний внесок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо внесення Плати

Господарство проінформувало, що земельна ділянка для ведення фермерського господарства надана в оренду фізичній особі, яка створила Господарство, є його засновником та сплачує Плату.

Господарство, посилаючись на вимогу контролюючого органу щодо передачі фізичною особою земельної ділянки Господарству та внесення ним Плати, запитує, чи виникає у Господарства обов’язок із справляння Плати.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств, як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, визначає Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-ІV (далі - Закон № 973).

Згідно част. першої ст. 1 Закону № 973 фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Податкові зобов’язання з Плати обчислюються з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу) на підставі даних Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу), а також на підставі договору оренди земельної ділянки (ст. 288 Кодексу).

Враховуючи те, що стороною договору оренди земельної ділянки є фізична особа, а не Господарство, то у останнього не виникають підстави виконання податкових зобов’язань з Плати. Платником Плати за таку земельну ділянку є засновник Господарства - фізична особа.

Щодо сплати Єдиного внеску

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

У част, другій ст. 2 Закону № 2464 зазначено, що виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку Єдиного внеску, платники Єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати Єдиного внеску.

Згідно з п. 5 і част. першої ст. 4 Закону № 2464 платниками Єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Зазначені платники зобов’язані сплачувати за себе Єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується Єдиний внесок (абз. третій част. восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Водночас, част. четвертою ст. 1 Закону № 973 визначено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації, зокрема, як юридична особа. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту.

У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визнанна в Статуті особа (част. перша ст. 4 Закону № 973).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту (част. друга ст. Закону № 973).

Відповідно до част. першої та другої ст. 27 Закону № 973 трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).

Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю.

З огляду на викладене, якщо засновник Господарства є членом Господарства, про що зазначено в Статуті, він є платником єдиного внеску згідно з п. 5-1 част. першої ст. 4 Закону № 2464, на якого поширюються обов’язки визначені част. другою ст. 6 Закону № 2464, у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Водночас норми Кодексу не регулюють питання щодо правомірності передачі засновником Господарства - фізичною особою за актом приймання-передачі земельної ділянки Господарству та щодо наявності прав у засновника Господарства бути членом такого Господарства.