Должен ли ФЛП использовать РРО при получении на свой расчетный счет денежных средств от покупателя?

При оплате покупателем заказа путем перечисления оплаты за товар по реквизитам его карточки, независимо от способа осуществления такой операции, такая операция будет считаться расчетной в понимании Закона № 265 и требовать применения РРО/программного РРО и создания соответствующего расчетного документа.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 26.07.21 р. № 2887/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно із запитом, фізична особа - підприємець є платником єдиного податку другої групи (далі - підприємець) і планує на добровільних засадах застосовувати програмний РРО при продажу меблів, виготовлених за індивідуальними замовленнями, у тому числі зробленими через Інтернет. При прийомі замовлення на виготовлення меблів підприємець надає замовнику засобами Інтернет зв’язку свій рахунок у відділенні Приват банку. У виписці банку відображається отримання коштів з транзитного рахунку банку і не відображається яким саме способом клієнт здійснив оплату за виготовлення меблів.

1. Чи будуть вважатися розрахунковими у розумінні Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон N 265) операції:

• внесення покупцем коштів на розрахунковий рахунок підприємця через касу банку;
• внесення покупцем коштів на розрахунковий рахунок підприємця готівкою через програмно-технічний комплекс самообслуговування (далі - ПТКС), що належить банку;
• перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок підприємця зі своєї картки через ПТКС банку;
• перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок підприємця зрахунку, який прикріплено до банківської картки,через Приват24 чи електронний додаток іншого банку?

Чи необхідно підприємцю при їх проведенні створювати розрахунковий документ?

Правові засади застосування РРО/програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом N 265, дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення вимог щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Згідно з ст. 2 Закону N 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Якщо оплату здійснено через банківські системи обслуговування за умови використання споживачем, як можливого способу оплати, лише реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, або за рахунком-фактурою, що є аналогічною тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без еквайрингу) та не потребують застосування РРО та/або програмних РРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону N 265.

У випадку якщо товар оплачується за допомогою реквізитів ЕПЗ, то кошти на рахунок підприємця будуть надходити від еквайра, а не з розрахункового рахунку держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.

Отже, при оплаті покупцем замовлення шляхом перерахування оплати за товар за реквізитами його картки, не залежно від способу здійснення такої операції, така операція буде вважатися розрахунковою у розумінні Закону N 265 і потребуватиме застосування РРО/програмного РРО та створення відповідного розрахункового документа, у випадку перевищення фізичною особою - підприємцем протягом календарного року граничного обсягу доходу, визначеного Кодексом.

Питання діяльності платіжних систем та систем розрахунків в Україні визначені та регулюються Постановою правління Національного банку України від 05.11.2014 р. N 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів».

Можливість ідентифікації оплат, здійснених за допомогою платіжного сервісу, має забезпечуватись фінансовим партнером (посередником в контексті звернення), який фактично надає інформацію про перекази на рахунки підприємця, методом формування для такого платника персоналізованої виписки про рух коштів на його рахунках.

Таким чином, є не зрозумілою ситуація щодо проблем з ідентифікацією Вами надходжень та їх розподіл, за умови, що саме Ви, як продавець, самостійно зазначили на сайті інтернет-магазину можливі способи та варіанти їх оплати, що доступні споживачу.

Встановлення саме платником податків джерел отримання доходів та повнота і своєчасність їх обліку є обов’язковим елементом ведення господарської діяльності, та не мають жодного відношення до форми або способу їх отримання.

2. Чи буде правомірним створення розрахункового документа програмним РРО наступного робочого дня після перерахування покупцем авансу за замовлені меблі через Приват24 у неробочий час?

3. Як діяти якщо зарахування коштів від покупця на розрахунковий рахунок припадає на кінцеву дату кварталу (року), але не у робочий час, і розрахунковий документ буде створено у наступний робочий день, який припадає на наступний квартал (рік)?

Чи потрібно надавати додаткові пояснення щодо розбіжності сум щодо періодів у даних звітів РРО/програмного РРО та податкової декларації?

У випадку отримання підприємцем оплати за замовлений споживачем товар у позаробочий час, яка здійснена з використанням ЕПЗ продавця, РРО/програмний РРО слід застосовувати на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів не пізніше наступного робочого дня, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.

До декларації фізичної особи - підприємця платника єдиного податку другої групи включаються всі надходження в готівковій та безготівковій формі, отримані з 01 січня по 31 грудня звітного року в результаті господарської діяльності.

4.1 Чи потрібно створювати розрахунковий документ у день відправки меблів замовнику із зазначенням найменування товару, його повної вартості та форми оплати «кредит» із вкладенням у відправлення меблів компаніями «Нова Пошта» та «Делівері» накладеним платежем?

4.2 Чи зобов’язаний підприємець наступного банківського дня після отримання коштів від компанії-перевізника на свій рахунок додатково створювати розрахунковий документ із зазначенням «Погашення кредиту» за формою оплати «безготівково» та надсилати його на електронними засобами зв’язку покупцю?

У разі доставки товару поштою (кур’єрською службою) та проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит, необхідно забезпечити надання покупцеві разом з товаром розрахункового документа встановленої форми та змісту із позначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Створення додаткового розрахункового документа внаслідок отримання коштів на свій рахунок від компанії-перевізника законодавством не передбачено.

Пункти 5 та 6 Вашого звернення не містять питання, на яке ДПС могла б надати відповідь щодо практичного застосування норм матеріального права.

7. Чи потрібно підприємцю створювати розрахунковий документ на повернення коштів із зазначенням у ньому форми «безготівкова» у разі відмови покупця від замовлення та поверненні йому авансового платежу?

Статтею 3 Закону N 265 передбачено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати особі, яка повертає товар чи відмовляється від послуги в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Отже при поверненні підприємцем замовнику авансового платежу необхідно створити на РРО/програмному РРО розрахунковий документ на таку операцію, і зазначити форму розрахунку, за допомогою якого здійснено повернення коштів.

Так, у разі повернення коштів замовнику із використанням ЕПЗ, підприємцю необхідно забезпечити надання/відправлення йому відповідного розрахункового документа, що засвідчить повернення коштів, сплачених ним раніше у вигляді авансового платежу із зазначенням форми, якою здійснюється повернення коштів.

Разом з тим, якщо повернення коштів заявнику буде здійснено через банківські системи обслуговування за умови використання реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN, то РРО/програмний РРО застосовувати не потрібно.

8. Чи достатньо підприємцю за умови доставки меблів найманим вантажним транспортом зареєструвати один програмний РРО «пересувний» на адресу виробництва меблів або потрібно реєструвати два програмних РРО – «стаціонарний» і «пересувний»?

При доставці меблів заявнику найманим транспортом підприємець має забезпечити надання замовнику разом із замовленим товаром (меблями) відповідного розрахункового документа на повну суму проведеної розрахункової операції із зазначенням, зокрема, форми, якою здійснено остаточну оплату.

Відповідно до п. 2 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 р. N 317, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 р. за N 635/34918 (далі - Порядок N 317), програмний РРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру програмних РРО щодо такого програмного РРО.

Слід зазначити, що відповідно до розділу ІІ Порядку N 317, програмний РРО реєструються на об’єкт оподаткування чи об’єкт, пов’язаний з оподаткуванням суб’єкта господарювання.

Тобто, якщо господарський об’єкт (транспортний засіб) належить та/або використовуються іншим суб’єктом господарювання (стороннім вантажним перевізником), то підприємець не може зареєструвати програмний РРО на такий транспортний засіб.

Таким чином, підприємець має зареєструвати РРО/програмний РРО на адресу виробництва та при доставці меблів замовнику забезпечити надання йому відповідного розрахункового документа.

Водночас, відповідно до норм чинного законодавства, суб’єктам господарювання не заборонено реєструвати у органах ДПС декілька РРО/програмних РРО.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.