Безоплатный отпуск: применять ли требование по уплате ЕСВ с минималки?

Требования о начислении ЕСВ на заработную плату (доход), не превышает размера минимальной заработной платы, установленной законом на месяц, не применяются, в частности к заработной плате работников, которым предоставлено отпуска без сохранения заработной платы в соответствии с п. 18 части первой ст. 25 Закона Украины «Об отпусках» (работникам на период проведения в соответствующем населенном пункте АТО)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.05.2020 р. № 2120/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення від ... щодо практичного застосування норм податкового законодавства та законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє.

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є, зокрема, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку.

Згідно з п. З частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку нараховується - на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 9 прим. 10 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску особи, зазначені у пп. 4, 5 Та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зокрема, фізичні особи-підприємці, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року за себе.

При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються.

В такому випадку інформація про сплачені суми не зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року у розмірах та порядку, визначених Законом № 2464.

У такому разі, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску, за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Поряд з цим, згідно з п. 1 чартини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послупи) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохрчувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) зіа цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як; добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються, зокрема до заробітної плати працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати відповідно до пункту 18 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» (п. 9 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449).

Отже, тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску фізичні особи - підприємці за себе лише за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року.

Роботодавці не звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за найманих працівників.

При цьому у разі надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 частини першої Закону на частину місяця сума єдиного вцеску розраховується з визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування незалежно від її розміру.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.