Налогообложение предоставленного бесплатного питания в условиях «шведского стола»

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ

від 18.11.2016 р. N 3955/10/14-29-13-01-12

Головне управління ДФС у Миколаївській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянуло Ваше звернення від [...] N [...], стосовно оподаткування наданого безкоштовного харчування своїм працівникам на умовах "шведського столу", у відповідності до вимог Кодексу, повідомляє наступне.

Податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV Кодексу (п. 164.1 ст. 164 Кодексу).

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Таким чином, Кодексом не передбачено надання додаткового блага неперсоніфікованим особам.

Також, у своєму зверненні Вами зазначено, що безкоштовне харчування надається всім працівникам підприємства.

Враховуючи викладене, та відповідно до обліку працівників, які отримали безкоштовне харчування, вартість такого харчування є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до пп. "б" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Щодо визначення бази оподаткування з податку на додану вартість для цілей нарахування податкових зобов'язань та права на податковий кредит на продукти харчування та послуги спеціалізованих організацій з надання послуг харчування повідомляємо наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

При цьому, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 Кодексу у разі якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то такий платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту).

Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Особливості визначення бази оподаткування для цілей нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу викладені у пункті 189.1 статті 189 Кодексу, а саме: база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Щодо оподаткування податком на прибуток витрат на організацію харчування повідомляємо наступне.

Підприємства, установи, організації можуть забезпечувати працівників харчуванням як в обов'язковому порядку згідно з вимогами законодавства, так і з власної ініціативи.

Забезпечення працівників харчуванням в обов'язковому порядку передбачено статтями 166 і 167 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та статтею 7 Закону України від 14.10.92 N 2694-XII "Про охорону праці".

Також, відповідно до статі 9 ¹ КЗпП роботодавець в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів може встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. У такому випадку харчування здійснюється за умовами, визначеними трудовим (колективним) договором або добровільно (на підставі наказів, розпоряджень тощо).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Розділом III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за витратами на організацію харчування робітників.

Отже, такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо нарахування єдиного соціального внеску на вартість харчування слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зі змінами та доповненнями, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 N 5 (далі - Інструкція N 5).

Так, підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу 2 Інструкції N 5 визначено, що виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, зокрема, оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат з яких, зокрема, складається фонд оплати праці.

Отже, оплати або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях є базою нарахування єдиного соціального внеску.

Інші умови організації харчування працівників, ніж визначені вище, не є базою нарахування єдиного внеску.

Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.