Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Продаж талонів на пальне: чи вважати це операцією з реалізації пального з акцизного складу

07.06.2019 702 0 0

Реалізація пального із 01.07.2019 р. - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом чи без переходу права власності на пальне, за плату (компенсацію) чи без оплати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

  • до акцизного складу;
  • акцизного складу пересувного;
  • для власного споживання чи промислової переробки;
  • будь-яким іншим особам (п.п. 14.1.212 ПКУ).

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 27.05.2019 р. № 2383/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що здійснює операції з видачі (купівлі/продажу) лише карток та/або талонів на пальне, за якими пальне отримується в пунктах реалізації, що належить іншим суб’єктам господарювання. Таку діяльність Товариство здійснює виключно на території свого розташування - місцезнаходження за вказаною вище адресою.

Товариство просить надати відповіді на такі питання:

1. Чи є підприємство акцизним складом якщо реалізує талони?

2. Чи є операції з видачі карток та/або талонів на пальне операціями з реалізації з акцизного складу пального?

3. Чи підпадає господарська діяльність, яку здійснює Товариство в частині видачі (купівлі-продажу) лише карток та/або талонів на пальне обов’язковому ліцензуванню?

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесенні зміни до норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема які регулюють відносини, що виникають у сфері справляння акцизного податку та набирають чинності з 01 липня 2019 року.

Підпунктом 14.1.6 п. 14.1 ст.14 Кодексу визначено, що акцизний склад:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до п.п. 14.1.224. п. 14.1 ст.14 Кодексу розпорядник акцизного складу - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Водночас повідомляємо, що відповідно до змін, внесених до Кодексу Законом № 2628, змінюється визначення терміну «реалізація пального».

Так, під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам (п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Нагадуємо, що платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Отже, безпосередньо сама операція з реалізації паливних карток та талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, з 01 липня 2019 року не належить до операцій з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не потребує отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали