Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Нюанси оподаткування операцій з постачання зернових

Редакція

21.11.2016 162 0 0

Лист ДФС

від 20.10.2016 №22737/6/99-99-15-03-02-15

Про розгляд звернення

 Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку оподаткування операцій з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД і операцій з вивезення таких культур за межі митної території України у митному режимі експорту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Пунктом 15 2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ у редакції, чинній до 1 січня 2016 року, було визначено, що від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених у цьому пункті, до 01.01.2016 також звільнялися від оподаткування ПДВ.

Водночас у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрав чинності з 01.01.2016, зі статті 197 ПКУ було виключено пункт 197.21, а з підрозділу 2 розділу XX ПКУ - пункти 15, 15 1 та 15 2.

Таким чином, з 1 січня 2016 року на вказані вище операції поширюються загальні правила оподаткування ПДВ при постачанні зернових та технічних культур на митній території України та застосовується ставка податку у розмірі  20 відс., та 0 відс. – при їх вивезенні за межі митної території України, незалежно від того, чи були зернові та технічні культури придбані з ПДВ, чи із застосуванням пільги з оподаткування. При цьому база оподаткування ПДВ при здійсненні таких операцій визначається за загальновстановленими правилами відповідно до статті 188 ПКУ.

Разом з цим слід зазначити, що відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, за якими не здійснюється нарахування ПДВ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196, підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 та пунктом 197.11 статті 197 ПКУ).

       У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

  Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

  Отже, платник ПДВ, який при придбанні після 01 липня 2015 року товарів/послуг, у тому числі у митному режимі імпорту, для використання у пільгових операціях з постачання зернових та технічних культур, за датою, визначеною пунктом 198.2 статті 198 ПКУ, сформував податковий кредит та відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ нарахував податкові зобов’язання, при реалізації таких культур після 1 січня 2016 року має право на коригування (зменшення) податкових зобов’язань, нарахованих згідно з пунктом 198.5                 статті 198 ПКУ, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ та зареєстрованої в ЄРПН. Реєстрація такого розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється платником податку, яким його складено.

  Право на коригування податкових зобов’язань, визначених платником на підставі пункту 198.5 статті 198 ПКУ, виникає у платника на дату початку фактичного використання товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності.

Щодо можливості отримання платником ПДВ бюджетного відшкодування податку після здійснення такого коригування податкових зобов’язань з ПДВ повідомляємо, що відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ, така сума відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПКУ:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, платник податку, у якого за результатами звітного періоду виникло від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (зокрема за рахунок зменшення податкового зобов’язання на підставі розрахунків коригування до податкових накладних згідно з                пунктом 198.5 статті 198 ПКУ), має право відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПКУ задекларувати таку суму від’ємного значення податку як бюджетне відшкодування податку на поточний рахунок та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету.

 

 

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали