Выполнение налогоплательщиками своих налоговых обязанностей путем перечисления денежных средств в качестве налоговых платежей через банк, в котором введена временная администрация

(изложено на языке оригинала)

ГРОМАДСЬКА РАДА

ПРИ ДЕРЖАВНІЙ ФІСКАЛЬНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ

Від 13.07.2017

Вих. № 13/07-6                                                   

В.О. Голови Державної фіскальної служби України

Продану Мирославу Васильовичу

Шановний Мирославе Васильовичу!

Громадська рада при Державній фіскальній службі України висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.

У зв’язку з зверненнями платників податків до громадської ради при Міністерстві фінансів України щодо надання роз’яснень стосовно виконання платниками податків своїх податкових обов’язків шляхом перерахування грошових коштів в якості податкових платежів через банк, в якому введена тимчасова адміністрація, зазначимо наступне.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України (далі – ПК України) виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В пункті 35.2 статті 35 ПК України зазначено, що сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Таким чином,у вищезазначених нормах ПК України законодавець ототожнює термін «виконання податкового обов’язку» зі сплатою податкових зобов’язань.

Водночас, згідно з пунктом 9.4 статті 9 ПК України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БК України).

Так, в частині п’ятій статті 45 БК України податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

З огляду на викладене, на відміну від ПК України БК України регулює безпосередньо процес зарахування податків та зборів до відповідних бюджетів.

Процес перерахування грошових коштів в безготівковій формі врегульовано Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон про переказ).

Згідно з пунктом 1.24 статті 1 вищезазначеного Закону переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою їх зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону про переказ банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону про переказ під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Виконання переказу коштів відповідно до пункту 1.29 статті 1 даного Закону є обов'язковою функцією платіжної системи.

Таким чином, обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до відповідного банку платіжного доручення на перерахування на рахунок Державного казначейства грошових коштів в якості податкового платежу з рахунку платника, відкритого у згаданому банку. При цьому платник не несе відповідальності за дії банку (платіжної системи), який (-а) бере участь у перерахування податків до бюджету.

Аналіз судової практики, наданої платниками податків, зокрема ухвал ВАСУ від 18.06.2015 р. у справі № К/800/8375/15, від 16.02.2016 р. у справі № К/800/18047/15, від 09.06.2016 р. у справі № К/800/43077/15, від 14.02.2017 р. у справі № К/800/31650/16, від 20.07.2016 р. у справі № К/800/34451/15 підтверджує вищезазначену позицію.

Варто зазначити, що у зазначених вище спорах адміністративні суди звертають увагу на те, що платники податків повинні дотримуватися всіх вимог, необхідних для перерахування податків та зборів на відповідні казначейські рахунки, а саме стосовно наявності необхідної суми грошових коштів на поточному рахунку в банку та відповідності поданих до банку платіжних доручень вимогам банківського законодавства.

Окрім цього, безпосередньо Державна фіскальна служба України у своєму листі від 21.06.2016 № 13668/6/99-99-15-02-02-15 зазначила, що:

«…сплата податку платником відбувається шляхом подання до установи банку платіжного доручення, тобто платник податку вступає в податкові правовідносини. Відносини щодо зарахування платежів на єдиний казначейський рахунок є бюджетними правовідносинами і здійснюються без безпосередньої участі платника податків».

Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення:

Підтримати позицію, зазначену у цьому зверненні, та надати роз’яснення щодо виконання платниками податків своїх обов’язків зі сплати податкових зобов’язань через банки, в яких введена тимчасова адміністрація, в якому зазначити, що:

1) Платники податків, подавши до банків з тимчасовою адміністрацією платіжні доручення на перерахування податків та зборів, є такими,що належним чином сплатили податки та збори за умови (1) прийняття банком належним чином оформлених платіжних доручень до виконання; та (2) наявності на банківському рахунку такого платника необхідної суми грошових коштів;

2) Невиконання банками з власної вини платіжних доручень платників податків про перерахування податкових платежів не може спростовувати належне виконання такими платниками податків своїх податкових обов’язків.

                                                                                                                            13 липня 2017 р.

З повагою,

Голова Громадської ради при ДФС України                                                    Дмитро Олексієнко