Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Закон про публічні закупівлі: зміна назви чи нові правила гри

Олександр ЗЕЛЕНИЙ

Верховна Рада України 25 грудня прийняла Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі). Насамперед варто зазначити, що норми новоприйнятого закону поєднали в собі положення Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (далі — Закон про закупівлі) та переваги пілотного експерименту щодо впровадження процедур допорогових електронних закупівель.

Нагадаємо, що пілотний проект поширюється на закупівлі, вартість яких не перевищує допорогові суми, визначені у частині 3 статті 2 Закону про закупівлі. Також, аналізуючи переваги системи електронних закупівель, ми давали прогноз, що електронні закупівлі вийдуть за межі допорогових сум та охоплять усі державні закупівлі загалом. Так і сталося, тож відтепер суб’єкти державних закупівель мають ефективні «старі-нові» правила гри для здійснення закупівель за кошти, що належать державі.

Переконувати у ефективності використання системи електронних закупівель вже немає потреби, адже ті замовники, які фактично скористалися системою ProZorro, змогли заощадити до 20 і більше відсотків державних коштів.

Крім того, у вересні поточного року народні обранці нарешті збільшили й допорогові суми, передбачені у частині 3 статті 2 Закону про закупівлі. Тобто для застосування чинного Закону про закупівлі починаючи з 30.09.2015 встановлено вимогу про те, щоб сума закупівлі була більшою або дорівнювала 200 тис. грн. (з ПДВ), замість тих 120 тис. грн. (з ПДВ), що вже канули у Лету.

А втілив ці зміни у життя Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції» від 15.09.2015 № 679-VIII (далі — Закон № 679).

Старий-новий понятійний апарат

Ось тільки-тільки почали забувати таке визначення, як тендер (у розумінні здійснення державних закупівель), як воно знову намагається імплементуватися у чинне законодавство. Тож імовірно, що з набранням чинності Законом про публічні закупівлі під тендером будемо розуміти процес здійснення конкурентного відбору учасників, який має на меті визначити переможця торгів. Відповідно, для такого відбору замовникам доведеться здійснювати окремі знайомі процедури, що були передбачені попередніми держзакупівельними законами. Одразу зауважимо — не всі, але вже із застосуванням системи електронних закупівель. А далі про це детальніше.

Досвідчені фахівці, які знайомі із держзакупівлями ще з минулого десятиліття, пам’ятають, що до прийняття держзакупівельних законів такі дефініції, як тендерний комітеттендерна документація та тендерна пропозиція, були основним понятійним апаратом у ізакупівлях за державні кошти.

Справді, усе нове — добре забуте старе. Нагадаємо, Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою КМУ від 17.10.2008 № 921, втратило чинність у 2010 році із прийняттям першого держзакупівельного закону.

І саме з цього Положення зазначений понятійний апарат з певними модифікаціями потрапив до положень Закону про публічні закупівлі. В умовах сьогодення вони не будуть новими, адже у своїй більшості враховують принцип прозорості, що базується, наприклад, на вільному доступі до документації, розмішеної на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.

Отже, зрозуміло, що основний понятійний апарат у держзакупівлях повернувся до витоків, адже тендер і його похідні прагнуть знову імплементуватися у законодавство. Тепер розглянемо, що ж приніс замовникам публічно-закупівельний закон.

Нововведення Закону про публічні закупівлі

Замовниками у розумінні цього закону залишаються ті самі суб’єкти, що й були визначені у Законі про закупівлі. Звісно, це обгрунтовано, адже Закон про закупівлі у цьому контексті врахував відповідні директиви Європейського Союзу.

Сфера застосування

Сфера застосування закону із врахуванням змін до Закону про закупівлі також не змінилася. За допорогових сум, що становлять менше ніж 200 тис. грн., оновлені тендерні процедури дозволяють не проводити. Тобто, як і раніше, але вже під час здійснення публічних закупівель, якщо допорогові суми не перевищують 200 тис. грн., проводити процедури, передбачені законом, немає потреби.

Водночас новоспечений Закон про публічні закупівлі наділяє замовника правом використовувати електронну систему закупівельпід час здійснення й допорогових закупівель. Тут наголосимо на тому, що законодавчі ініціативи не передбачають обов’язку використовувати електронну систему закупівель на суми, менші ніж допорогові.

Однак законодавець, переконавшись у ефективності застосування електронної системи закупівель, не забороняє, а навпаки,дозволяє за будь-яких умов її використовувати. Але якщо замовник не користується електронною системою закупівель, його очікує новина.

Суттєвою новацією є те, що навіть такому замовнику доведеться звикати до системи електронних закупівель. Цьому замовнику слід буде обов’язково опублікувати (оприлюднити) звіти про укладені договори. Втім, цей обов’язок планується встановити для замовників у випадках, якщо вартість предмета закупівлі становитиме від 50 до 200 тис. грн.

Планування публічних закупівель

Чинні законодавчі норми, у яких зафіксовано випадки, коли на замовників не поширюватиметься дія закону, фактично перекочували із Закону про закупівлі (із змінами). Як і раніше, закупівлі здійснюватимуться відповідно до річного плану закупівель та згідно із додатком до річного плану закупівель. Зазначені плани слід буде оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.

Контроль за публічними закупівлями

Контрольну функцію у сфері публічних закупівель здійснюватимуть три державних органи:

  • Рахункова палата;
  • Антимонопольний комітет України;
  • фінансові контролери в особі Держфінінспекції або її правонаступника — Державної аудиторської служби.

Функції з моніторингу покладено на відповідні органи останнього. Роль Мінекономрозвитку зводиться до регулювання та реалізації державної політики у сфері держзакупівель.

У свою чергу, органи Казначейства перевірятимуть до здійснення оплати за договором про закупівлю лише наявність у системі електронних закупівель таких документів:

  • договору про закупівлю;
  • річного плану закупівель;
  • звіту про результати проведення процедури закупівлі.

Громадський контроль за публічними закупівлями

Громадський контроль здійснюватиметься шляхом вільного доступу громадськості до електронної системи закупівель. Доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, буде вільним і безоплатним та здійснюватиметься через електронні майданчики.

Комітет з конкурсних торгів — необов’язковий

Ще однією новацією для замовників є можливість не створювати тендерний комітет, або, як нині він називається, комітет з конкурсних торгів. У цьому випадку замовник зможе призначити особу (осіб), що опікуватиметься процедурами організації та проведення процедур закупівлі в інтересах замовника. Такі уповноважені особи будуть самостійними в організації своєї роботи та зможуть виконувати її на умовах трудового договору (контракту).

Центральні закупівельні організації у проекті

Також закон надасть замовникам можливість делегувати свої закупівельні повноваження централізованим закупівельним організаціям. Тобто планується створити низку юридичних осіб, які із функціями замовника організовуватимуть і проводитимуть процедури закупівель (закупівлі за рамковими угодами) в інтересах замовників. Такі організації набуватимуть усіх прав та обов’язків як повноцінні замовники та нестимуть відповідну відповідальність. Однак особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установить уряд. Очевидно, що реалізація такого механізму безкоштовною не буде.

Навчання фахівців з питань організації та здійснення закупівель залишиться необов’язковим.

Новації у публічно-закупівельних процедурах

У разі перевищення порогових сум закон пропонує для застосування всього три закупівельні процедури, а саме:

  • відкриті торги;
  • конкурентний діалог;
  • переговорна процедура закупівлі.

Як бачимо із їх назв, перша і остання процедури нам знайомі, оскільки чітко окреслені у чинному Законі про закупівлі. Процедуру відкритих торгів планується залишити як основну конкурентну процедуру закупівлі, а переговорну процедуру закупівлі, відповідно, — як неконкурентну (раніше — процедура закупівлі в одного учасника).

Зверніть увагу, що із законодавства зникне процедура запиту цінових пропозицій, натомість ми отримаємо принципову нову — процедуру конкурентного діалогу. Ця процедура конкурентна і застосовуватиметься у разі, якщо замовнику буде важко визначити необхідні технічні, якісні характеристики товарів та робіт або вид послуг. Також цю процедуру можна буде застосовувати у разі, якщо визначення вимог до виконання робіт або надання послуг потребуватиме переговорів. І предметом закупівлі, зокрема, будуть:

  • консультаційні, юридичні послуги;
  • розробка інформаційних систем, програмних продуктів;
  • здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт.

Відкриті торги

Процедура відкритих торгів базується на принципі відкритості та рівного (недискримінаційного) доступу до закупівель усіх учасників, утім, із обов’язковим застосуванням системи електронних закупівель та проведенням електронного аукціону.

Як і раніше, документація конкурсних торгів, в новому законі — тендерна документація безоплатно оприлюднюватиметься замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу. І в обов’язковому порядку додатково оприлюднюватиметься на цьому веб-порталі англійською мовою, у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищить суму (визначену за офіційним курсом Нацбанку на день надання для оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі), еквівалентну:

  • для товарів і послуг — 133 тисячам євро;
  • для робіт — 5150 тисячам євро.

До речі, надання роз’яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї здійснюватимуться також винятково за допомогою електронної системі закупівель.

Подання тендерних пропозицій

Учасники, в свою чергу, подаватимуть тендерні пропозиції із застосуванням зазначеної системи в електронному вигляді. Документи з тендерною пропозицією потраплять у систему шляхом заповнення учасниками електронних форм з окремими полями, де зазначатиметься ціна, інформація про відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, а також шляхом завантаження в окремих файлах необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Надалі електронна система закупівель автоматично сформує та відправить учаснику повідомлення про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу, а також внесе своєчасно подану учасником пропозицію до відповідного реєстру.

Передує проведенню електронного аукціону автоматичне розкриття системою інформації про ціну (приведену ціну) та переліку усіх цінових пропозицій, розміщеного у порядку від найнижчої до найвищої ціни. Однак на цьому етапі закритою залишиться інформація про учасників. Ця інформація, власне, як і розкриття тендерних пропозицій (з усіма супутніми документами), відкриється автоматично електронною системою закупівель одразу після закінчення електронного аукціону.

Суть електронного аукціону полягає в повторюваному процесі зниження цін (приведених цін) з урахуванням показників інших критеріїв оцінки. Аукціон відбувається в інтерактивному режимі реального часу у три етапи.

Під час проведення електронного аукціону система розміщує пропозиції у порядку від найвищої до найнижчої ціни (приведеної ціни) без зазначення найменувань учасників. Стартовою ціною визначають найвищу ціну/приведену ціну. Перед початком кожного наступного етапу аукціону формується нова стартова ціна за результатами попереднього етапу аукціону.

У разі якщо учасники подали пропозиції з однаковим значенням ціни (приведеної ціни), першим в електронному аукціоні пониження ціни здійснюватиме учасник, який подав свою пропозицію пізніше, ніж інші учасники з аналогічним значеннями ціни пропозиції. Протягом одного етапу аукціону учасник може лише один раз знизити ціну (приведену ціну) своєї пропозиції не менше ніж на один крок (визначений в оголошенні про проведення процедури закупівель) від своєї попередньої ціни (приведеної ціни).

Після оцінки поданих пропозицій замовник має розглянути тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. У разі відхилення тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну економічно вигідну тендерну пропозицію з переліку учасників. Якщо за результатами розгляду тендерних пропозицій до оцінки допущена лише одна тендерна пропозиція, процедура закупівлі відміняється.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір.

Конкурентний діалог

Інформацію про проведення конкурентного діалогу замовник також оприлюднюватиме на веб-порталі Уповноваженого органу. Необхідну інформацію для участі в торгах замовник має визначити у тендерній документації.

Конкурентний діалог фактично проводитиметься у два етапи.

На першому етапі усім учасникам пропонуватиметься подати замовнику нецінову тендерну пропозицію. У ній має бути висвітлена без зазначення ціни інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, вимогам, визначеним замовником у тендерній документації, та опис рішення про закупівлю (подається окремим файлом).

Під час розкриття тендерних пропозицій для участі в першому етапі конкурентного діалогу автоматично буде розкрита вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, крім інформації з описом рішення про закупівлю, що відкривається лише замовнику.

Після розкриття тендерних пропозицій замовник розгляне пропозиції учасників на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу. Усіх учасників з невідхиленими пропозиціями замовник запрошує до переговорів. Але врахуйте, таких учасників має бути не менше ніж три.

Замовник з такими учасниками проводить переговори. Під час переговорів можуть бути обговорені всі аспекти закупівлі з метою визначення засобів та рішення щодо роботи чи послуги, які планується закупити. Водночас замовник під час переговорів не має права застосовувати дискримінаційний підхід до учасників та розкривати іншим учасникам запропоновані рішення або іншу конфіденційну інформацію, отриману від учасника, що бере участь у переговорах, без його згоди.

Замовник здійснює діалог (переговори) до визначення рішення щодо закупівлі. Після завершення діалогу (переговорів) замовник за потреби коригує тендерну документацію щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі або визначає нові характеристики предмета закупівлі. І за таких умов запрошує учасників першого етапу взяти участь у другому етапі.

На другому етапі учасники мають подати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни. Розгляд та оцінка пропозицій учасників на другому етапі здійснюються у порядку, як для процедури відкритих торгів. Далі з учасником процедури закупівлі, якого визначено переможцем, замовник укладає договір про закупівлю.

Переговорна процедура закупівлі

Як і раніше, переговорна процедура закупівлі залишається неконкурентною, що застосовуватиметься замовником тільки як виняток. Відповідно до цієї процедури замовник укладатиме договір про закупівлю з учасником лише після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Випадки, які визначали винятковість застосування такої процедури, майже у повному складі перекочували до закону, що коментується, із Закону про закупівлі. Водночас позитивним є те, що в новому законі пропонується здійснювати переговорну процедуру закупівлі без публікації інформації про застосування переговорної процедури закупівлі. Інакше кажучи, за результатами проведених з учасником (учасниками) переговорів замовник уповноважений приймати рішення про намір укласти відповідний договір. І саме повідомлення про такий намір має бути обов’язково оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення.

Про перспективи

Насамкінець додамо: Закон має охопити всі сфери закупівель, у т. ч. закупівлі, що здійснюють окремі суб’єкти господарювання. А це автоматично призведе до скасування чинного Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності». Наголосимо, що Закон буде введено в дію поетапно:

  • з 01.04.2016 — для всіх центральних органів виконавчої влади та суб’єктів, що діють в окремих сферах;
  • з 01.08.2016 — для всіх замовників.

Отже, подаруночок у вигляді Закону про публічні закупівлі ми отримали. Сподіваємося, що його застосування дасть свій позитивний економічний ефект для держави і забезпечить принципи максимальної економії, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, а також стане значним кроком до подолання корупції у цій сфері.           

Електронна система закупівель — інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією та документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

 

Джерело: http://golovbukh.ua/mcfr-portal/our_p...

 

Комментарии к материалу

Лучшие материалы